Господь нагородить за добрі вчинки
(Друге послання Св. Апостола Павла
до Тимофія, глава 4, вірш1.)

За підсумками конкурсу проведеного за підсумками роботи минулого року Держгірпромнагляд присвоїв звання «Кращий працівник Держгіпромнагляду» групі посадовців місцевих наглядових органів, які сумлінно та добросовісно виконують свої службові обов’язки з нагляду за охороною праці на підприємствах, вимагають від роботодавців усунення небезпечних та шкідливих виробничих факторів, вносять гідний вклад у створення здорових і безпечних умов праці. Серед переможців проведеного конкурсу - начальник відділу державного управління охороною праці та розслідування нещасних випадків управління Держгірпромнагляду по Вінницькій області Олександр Волинець. Про нього і піде мова у даному матеріалі.

Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

Із службової характеристики: Волинець Олександр Іванович - надзвичайно організований, відповідальний та педантичний працівник. Відрізняється зібраністю та цілеспрямованістю у досягненні поставленої мети, має аналітичний склад розуму, вміє аргументовано і переконливо відстоювати свою точку зору. Принциповий та вимогливий по відношенню до підлеглих та порушників Закону. Досвідчений фахівець своєї справи…»
Як на мене, то при всіх цих та інших, притаманних О.Волинцю, ділових та чисто людських якостях, він міг стати хорошим директором заводу, ефективним керівником державної, чи представницької гілки влади місцевого рівня, принциповим прокурором, чи успішним бізнесменом…Проте доля розпорядилася по іншому. Закінчивши Вінницький технікум залізничного транспорту, Одеський будівельний інститут та попрацювавши кілька років на виробництві, де виріс до начальника цеху залізобетонних виробів одного з підприємств, О.Волинець продовжив свою трудову діяльність у Подільському територіальному управлінні Держнаглядохоронпраці по Вінницькій області, де спочатку працював держаним інспектором, а пізніше був призначений на посаду начальника ДІОП. Після останньої реорганізації місцевого наглядового органу очолив відділ державного управління охороною праці та розслідування нещасних випадків управління Держгірпромнагляду по Вінницькій області.
Незважаючи на отримані в навчальних закладах блискучі знання та набутий на підприємствах чималий досвід роботи трансформуватися з командира виробництва в наглядовця виявилося справою не простою, адже державний інспектор повинен бути у питаннях охорони праці на голову вище будь-якого посадовця підприємства. А досягти цього було не просто, бо на той час підготовкою державних інспекторів на державному рівні, так як це відбувається сьогодні, ніхто, як слід, не займався. Забігаючи наперед, зазначу, що навчання з питань з охорони праці у встановленому порядку О.Волинець пройшов лише перед призначенням його на посаду начальника інспекції. То ж, молодому інспектору доводилося вчитися на ходу, тобто в процесі роботи.
Велику допомогу у становленні йому у свій час надав тодішній начальник Вінницької ДІОП А. Сілін та головний державний інспектор А.Гудзовський, які сьогодні вже знаходяться на заслуженому відпочинку. Цих два знаних на Вінниччині авторитети-професіонали з питань охорони праці повсякчас ділилися накопиченим досвідом роботи, консультували молодого інспектора в складних питаннях, допомагали зорієнтуватися в неординарних ситуаціях, що виникали під час роботи і, особливо, в процесі розслідування нещасних випадків, що ставалися на виробництві.
Наука йшла, як мовиться, не в ліс, а в голову. За короткий термін часу О.Волинець увійшов у курс справи і почав працювати на рівні із своїми колегами, проявляючи при цьому не тільки високий професіоналізм, а й неабияку принциповість по відношенню до порушників Закону. Хоча під час виконання посадових обов’язків іноді траплялися непорозуміння та казуси, авторитет принципового інспектора від цього лише зростав.
Одного разу, очолюючи комісію із спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався з вільнонайманим працівником відділу Державної служби охорони Вінницького управління внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ внаслідок експлуатації саморобного електрообігрівача, інспектор прийшов до висновку, що одним з відповідальних осіб за трагедію є начальник цього підрозділу, капітан міліції К. Оскільки допущене даним посадовцем порушення було очевидним, члени комісії погодилися з думкою О.Волинця. Відтак, той склав протокол про накладення на керівника міліцейського підрозділу…адміністративного стягнення. Начальник відділу Державної служби охорони заперечувати не став, натомість поспіхом пішов у банк і заплатив штраф.
Коли про цей факт стало відомо керівництву територіального управління, зчинився переполох, оскільки державний інспектор, як людина цивільна, не мав права складати протокол на атестованого працівника міліції. У підрозділах МВС існує свій порядок притягнення до відповідальності посадовців за невиконання службових обов’язків. Зрозумівши свій промах, молодий інспектор спробував, було, відмінити винесену постанову, але міліцейський начальник, боячись ускладнень по службі, попросив не робити цього…
Проявлена по відношенню до начальника відділу Державної служби охорони принциповість, допомогла О.Волинцю в майбутньому приборкувати зарозумілих та недобросовісних у питаннях охорони праці роботодавців. Якось за наслідками перевірки одного з сільгосппідприємств Шаргородського району державний інспектор заборонив експлуатацію обладнання, яке не відповідало вимогам безпеки, та притягнув до адміністративної відповідальності голову правління. Будучи не згодним з діями О.Волинця, той притьмом кинувся за підтримкою до прокурора району, якого знав ще з шкільної парти. Але той, уточнивши прізвище державного інспектора, порадив небораці мерщій повертатись у господарство та усувати порушення: « Ти, голубе, з ним краще не прирікайся, а роби те, що він вимагає…Недавно цей інспектор за невиконання вимог безпеки оштрафував підполковника міліції (прокурор умисно «підвищив» у званні начальника відділу Державної служби охорони). Так що, іди, працюй і до мене з такими питанням більше не підходь!»
Щось схоже трапилося в свій час в іншому районі. Перевіряючи дотримання Закону «Про охорону праці» в одному з ресторанів, О.Волинець виявив там грубі порушення вимог правил електробезпеки, відтак, заборонив експлуатацію електроустановок. Як на біду саме того дня, надвечір, тут мала відбутися неофіційна частина з нагоди призначення нового керівника силового відомства району. Оскільки приготувати смачну вечерю без електронагрівальних приладів було не можливо, то керівництво району поскаржилося на інспектора в територіальне управління. Але там дали одкоша: «Якщо директор ресторану не спроможний створити безпечні умови праці для підлеглих, то його потрібно замінити, а не скаржитися на інспектора…». То ж бажаючим відмітити призначення нового посадовця району довелося шукати інше місце для проведення урочистого застілля.
Таким же принциповим та вимогливим у питаннях додержання роботодавцями законодавства про охорону праці О.Волинець залишився після підвищення його по службі – переведення на посаду начальника ДІОП. Коли йому, скажімо, ставало відомо про те, що хтось з державних інспекторів не може змусити якогось посадовця поважати Закон, він зразу ж приходив на допомогу. Так було в Іллінецькому районі. Після проведення тут комплексного обстеження стану охорони праці роботодавцям було видано приписи на усунення виявлених порушень. Незважаючи на те, що керівники підприємств, які їх допустили, були притягнуті до адміністративної відповідальності, на окремих підприємствах приписи державних інспекторів залишилися не виконаними. Коли про це стало відомо начальнику ДІОП, той, виїхав на місце та, розібравшись у ситуації, що склалася, видав припис керівнику електромереж району негайно припинити подачу електроенергії на обладнання, яке не відповідало вимогам електробезпеки. Після цього роботодавці, всі, як один, змушені були усунути виявлені державними інспекторами неполадки, що таїли в собі небезпеку для працівників.
Не менш добросовісно виконує свої обов’язки О.Волинець і на посаді начальника відділу державного управління охороною праці та розслідування нещасних випадків. Це тим більш важливо, бо від встановлення причин та обставин отримання травм, в тому числі смертельних, залежить, чи отримає сім’я загиблого, скалічений працівник передбачені Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» одноразову матеріальну допомогу та щомісячні відшкодування. Детальному з’ясуванню всіх причин та обставин трагедій, що, на превеликий жаль, ще мають місце, сприяють теоретичні знання, набутий на виробництві та в наглядовому органі досвід. Для того, аби докопатися до істини, а, відтак, розробити вичерпні заходи щодо недопущення аналогічних нещасних випадків у майбутньому, О.Волинець нерідко обходиться без проведення технічних експертиз. Цим самим економиться робочий час та кошти, необхідні для оплати послуг експертних організацій.
Так, зокрема, було в одному з товариств Жмеринського району, де внаслідок падіння перегородки зернового складу стався груповий нещасний випадок: один працівник загинув, інший – отримав травми з тяжким наслідком. Під час огляду місця події начальник відділу державного управління охороною праці та розслідування нещасних випадків, якого було призначено головою комісії із спеціального розслідування, виявив, що нахил зовнішньої стіни виробничої аварійної будівлі в межах поверху становить 50мм, або 1/5 її товщини, внаслідок чого стався відрив повздовжньої стіни від перегородки в місці перетину. Крім цього, було виявлено місця розморожування, сколювання та вивітрювання кладки підпірних стінок, що і призвело до зниження несучої здатності огороджувальної конструкції фактично до нуля.
Відтак, основною причиною трагедії, що сталася, комісією із спеціального розслідування, яку очолював О.Волинець, було визнано незадовільний технічний стан будівлі зерноскладу. З огляду на це та на те, що при обстеження інших перегородок було виявлено вертикальні тріщини на висоту понад чотирьох рядів кладки з шириною розкриття тріщин по штрабі до 20мм, подальша експлуатація будівлі була заборонена.
Високий професійний рівень, на якому проводиться розслідування виробничих травм і, в першу чергу із смертельним наслідком, глибокий аналіз причин та обставин, що призвели до біди, та уважне ставлення до потерпілих та їх сімей притаманне не тільки керівнику відділу державного управління охороною праці та розслідування нещасних випадків, а й його підлеглим. Про це свідчить той факт, що з моменту створення даного підрозділу в місцевий наглядовий орган та вищестоящі інституції не поступило жодної скарги чи претензії на необ’єктивний висновок комісій із спеціального розслідування, ні з боку потерпілої сторони, ні з боку роботодавців, ні з боку робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань, ні з боку профспілок.
Це, в свою чергу, запобігає створенню соціальної напруги в краї, додає авторитету та іміджу управлінню Держгіпромнагляду, як державній установі, яка приймає законні та виважені рішення, дбає про захист конституційних прав потерпілих та їх сімей (чого, до речі, не можна сказати про деякі інші регіони України). Як не парадоксально, але добросовісне виконання своїх посадових обов’язків працівниками очолюваного О.Волинцем підрозділу, а також робочих органів Фонду та профспілок іноді обертається для керівництва місцевого наглядового органу неприємностями.
Наведу такий приклад. Упродовж І півріччя поточного року на підприємствах краю сталось кілька випадків природної смерті працівників. Незважаючи на те, що й без цього кількість загиблих тут перевищувала кількість смертельно травмованих за аналогічний періоду минулого року, голови комісій із спеціального розслідування наполягли на тому, аби три нещасні випадки було взято на облік, оскільки, на їх думку, для цього були всі підстави. Члени комісії заперечувати не стали. Відтак керівник наглядового органу затвердив акти спеціальних розслідувань, а при підведенні підсумків роботи на засіданні колегії Держігрпромнагляду… отримав догану за зростання рівня смертельного травматизму, ставши, таким чином, заложником добросовісного виконання підлеглими своїх обов’язків.
Як на мене, то той факт, що ні начальник відділу державного управління охороною праці та розслідування нещасних випадків О.Волинець, ні начальник управління Держгіпромнагляду по Вінницькій області А.Коваль заради власної вигоди не спонукали до крутійства членів комісій, як це, іноді, трапляється в інших регіонах в разі настання природної смерті потерпілих та не вдалися до зговору з роботодавцями, свідчить про високу порядність посадовців, про те, що вони не збираються будувати своє благополуччя на неправді, на нечесних поступках та беззаконні. Певен, що саме завдяки таким вірним присязі державними службовцям вдасться викорінити негативні явища, на які в свій час звертали увагу Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, Голова Федерації профспілок України В.Хара та Голова Держгіпромнагляду О.Хохотва…
Приємно повідомити, що присвоєння О.Волинцю звання «Кращого працівника Держгірпромнагляду» - це не єдина відзнака, якою він удостоєний. За зразкове виконання посадових обов’язків та самовіддану працю у 1999році він був нагороджений нагрудним знаком «Держнаглядохоронпраці» «За доблесну службу», у 2007 – Почесною грамотою територіального управління Держгірпромнагляду, у 2009 – нагрудним знаком Держгіпромнагляду «За доблесну службу» І ступеня.
Хочеться сподіватися, що за ту справу, яку з чистим сумлінням та високим почуттям обов’язку, О.Волинець та його колеги продовжують робити, Держгірпромнагляд колись подбає про удостоєння вірних присязі державним службовцям більш вагомих нагород, адже вони того варті.