ДБН В.2.7-31-95
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Будiвельнi матерiали
Видання офiцiйне
Держкоммiстобудування України
Київ 1997
РОЗРОБЛЕНI Державною комiсiєю України по запасах
корисних копалин (ДКЗ України)
ВНЕСЕНI Управлiнням будiвельної iндустрiї, механiзацiї
i промисловостi будiвельних матерiалiв
Держкоммiстобудування України
ЗАТВЕРДЖЕНI Наказом Державного комiтету України у справах
мiстобудування i архiтектури
вiд 14.09.95 р. 188 i введенi в дiю 01.01.96 р.
-------------------------------------------------------------------
Будiвельнi матерiали ДБН В.2.7-31-95
Порядок визначення запасів родовищ Вводяться вперше
піску та гравію
-------------------------------------------------------------------
Данi норми установлюють порядок визначення запасiв родовищ пi-
ску та гравiю, застосування "Классификации запасов месторождений и
природних ресурсов твердих полезных ископаемых" до родовищ пiску
та гравiю. Обов'язковi вимоги нормативного документа викладенi в
роздiлах, пунктах i пiдпунктах:3.6.1-3.6.3; 4.3.1.2-4.3.1.5; 4.3.2;
4.3.3.2; 4.3.4.2; 4.3.5; 4.3.6.2; 4.3.7.2; 4.3.7.3; 4.4.1-4.4.3;
4.5.2; 4.5.4; 4.6.3; 4.7.3; 4.8; 4.11; 5.1; 5.3; 6.1.1-6.1.4;
6.1.6; 6.2.1-6.2.3; 6.3.1-6.3.9; 6.3.12-6.3.15; 6.4-6.6; 7; 8.
Рекомендованi вимоги - в рештi роздiлiв, пунктiв i пiдпунктiв.
Норми повиннi виконуватись i враховуватись усiма органiзацiями
i пiдприємствами, незалежно вiд форм власностi i вiдомчої пiдпоряд-
кованостi, при геологiчному розвiдуваннi, оцiнюваннi якостi i
експлуатацiї родовищ пiску та гравiю, проектуванню пiдприємств по
видобуванню i переробленню мiнеральної сировини.
Цей нормативний документ вмiщує такi основнi термiни:
2.1 Природний пiсок - сипка дрiбноуламкова гiрська порода,
що являє собою сумiш обкатаних рiз-
ною мiрою зерен розмiром вiд 0,05 мм
до 5,0 мм.
2.2 Гравiй - сипка порода з зерен розмiром вiд
5,0 мм до 70,0 мм, обкатаних рiзною
мiрою. Добре обкатаний гравiй зветься
галькою.
2.3 Гравелистий пiсок - порода з вмiстом уламкiв, якi перевищу-
ють за розмiром пiщанi частки вiд 10
до 15%.
2.4 Пiщано-гравiйна сумiш - порода з вмiстом гравiйної частини вiд
15 до 30%.
2.5 Гравiйно-пiщана сумiш - порода з вмiстом гравiйної частини
бiльше 30%.
2.6 Валуни - обкатанi уламки гiрської породи розмi-
ром бiльше 70мм.
3.1 В залежностi вiд речовинного складу розрiзняють пiски мо-
номiнеральнi, олiгомiктовi та полiмiктовi.
3.1.1 Мономiнеральнi пiски - пiски, уламковий матерiал яких склада-
ється переважно iз зерен одного
мiнералу.
- 2 -
3.1.2 Олiгомiктовi пiски - пiски, що складаються iз зерен двох-
трьох мiнералiв з переважним вмiстом
одного iз них.
3.1.3 Полiмiктовi пiски - пiски, що складаються iз уламкiв гiр-
ських порiд i мiнералiв рiзного
складу.
3.2 Основнi мiнерали, що утворюють пiски, - кварц, польовi
шпати, кальцит та iншi. Найбiльш поширенi складовi домiшки - слюди,
карбонати, гiпс, iльменiт, циркон, монацит; рiдше - iншi мiнерали.
3.3 Валуни та гравiй переважно складаються iз уламкiв мiцних
гiрських порiд - гранiту, гнейсу, дiабазу, кварциту i твердих мiне-
ралiв - кварцу та iнших; досить часто, особливо у складi крупних
фракцiй, присутнi уламки слабких порiд - сланцiв, вапнякiв, доломi-
тiв, пiсковикiв.
3.4 В залежностi вiд форми зерен пiсок, гравiй i валуни розпо-
дiляються на округлi, кулястi, округлокулястi i кулястi (лускатi чи
подовженi). За характером поверхнi - на частки з рiвною, нерiвною
та шорсткуватою поверхнями.
3.5 В залежностi вiд генезису родовища пiскiв розрiзняють алю-
вiальнi (рiчковi), морськi, льодовиковi та еоловi; гравiю - алювiа-
льнi. Елювiальнi, делювiальнi, пролювiальнi та озернi пiски в
Українi промислового значення не мають. Дрiбнi поклади цих пiскiв
можуть розроблятись лише тимчасовими кар'єрами для обмежених цiлей.
Валуни iнколи зустрiчаються в морських вiдкладеннях та алювiальних
вiдкладеннях гiрських рiчок.
3.5.1 Алювiальнi родовища мають найбiльше поширення. Поклади
переважно видовженi, зерновий їх склад для рiвнинних рiчок вiдносно
постiйний, пiщаний, для Прикарпатського регiону - пiщаногравiйний,
рiзнорiдний за спiввiдношенням фракцiй.
Серед алювiальних родовищ розрiзняють заплавнi (русловi) i тi,
що належать до бiльш високих терас. Заплавнi характеризуються прак-
тично повною обводненiстю i необхiднiстю застосування спецiальних
технiчних засобiв видобутку.
Оцiнка запасiв заплавних пiщаних i гравiйних родовищ повинна
вмiщувати iнженерно-геологiчнi розрахунки стiйкостi рухливих (тих,
що формуються) пiщано-гравiйних мас за контуром запасiв з метою
прогнозування впливу видобутку на iнженернi споруди i комунiкацiї,
що розташованi в долинi найближчого району родовища.
3.5.2 Морськi пiщанi родовища розподiляються на сучаснi i до-
четвертиннi. Поклади звичайно вiдрiзняються хорошим сортуванням ма-
терiалу, обкатанiстю зерен, вiдносно стабiльним зерновим складом.
3.5.3 Льодовиковi родовища в Українi (переважно пiщанi)
пов'язанi з озами, рiдше з камами, зандровими рiвнинами (полями) та
прохiдними долинами.
3.5.3.1 Ози розвинутi на пiвнiчному Полiссi, мають подовжену
валоподiбну форму (до 1-2 км) завширшки 100-150 м, складенi перева-
жно дрiбно-, середньозернистими хорошого сортування пiсками, нерiд-
ко з домiшкою гальки кристалiчних порiд.
- 3 -
3.5.3.2 Ками мають обмежений розвиток, а пов'язанi з ними ро-
довища можуть задовольнити лише мiсцевi будiвельнi органiзацiї з
обмеженою потребою у пiсках. Вираженi вони у рельєфi окремими, час-
то лiнiйно розташованими пагорбами, складенi погано вiдсортованим
гравiйно-пiщаним матерiалом.
3.5.3.3 Зандровi рiвнини широко розвинутi у Полiссi i пiвнiч-
нiй лiсостеповiй частинi України (Волинська, Житомирська, Київська,
Чернiгiвська i Сумська областi). Льодовиковi площиннi води зумовили
утворення пiщаних полiв, якi складаються переважно дрiбно-, тонко-
зернистими пiсками.
3.5.3.4 Прохiднi долини картуються у пiвденнiй частинi
зандрової рiвнини, а також в зонах високого льодовикового пiдпору
(Київська, Черкаська областi). Пiщанi поклади прохiдних долин мають
подовжену форму до 10 км завдовшки при ширинi вiд 200 до 400 м, ча-
сто слабко визначенi у рельєфi на водороздiлах, складаються добре
вiдмитими дрiбно-, середньозернистими, рiдше - крупнозернистими пi-
сками.
3.5.4 Родовища еолового походження представленi дюнами, що ро-
звинутi, в основному, на зандрових i алювiальних рiвнинах, мають
валоподiбну, добре виражену у рельєфi форму (довжина до 1,0-1,5 км;
ширина - 100-200 м), складенi тонко, - i дрiбнозернистими пилувати-
ми пiсками.
3.6 В залежностi вiд кiлькостi запасiв i напрямку використання
копалини родовища розподiляються на крупнi, середнi i дрiбнi.
3.6.1 Крупнi - з запасами гравiйно-пiщаних сумiшей або будiве-
льних пiскiв понад 15 млн.м3; формувальних пiскiв - понад 5 млн.т;
пiскiв для виробництва скла - понад 3 млн.т.
3.6.2 Середнi - з запасами гравiйно-пiщаних сумiшей або будi-
вельних пiскiв вiд 10 до 15 млн.м3, формувальних пiскiв вiд 3 до 5
млн.т, пiскiв для виробництва скла -вiд 1 до 3 млн.т.
3.6.3 Дрiбнi - з запасами гравiйно-пiщаних сумiшей або будiве-
льних пiскiв менше 10 млн.м3, формувальних пiскiв - менше 3 млн.т,
пiскiв для виробництва скла - менше 1 млн.тонн.
3.7 Крупнi родовища пiскiв в Українi пов'язанi переважно з
алювiальними i морськими товщами, середнi i дрiбнi - водольодовико-
вими i еоловими. Гравiйнi родовища пов'язанi, в основному, iз
алювiєм гiрських рiчок.
3.8 Родовища пiскiв широко розповсюдженi. Родовища власне гра-
вiю практично вiдсутнi. Гравiй звичайно разом з пiском складає пi-
щано-гравiйну сумiш, яка рiдко використовується у природному видi
через вмiст глинистого матерiалу i валунiв. Як правило, потрiбне
видалення валунiв, розсiювання сумiшi на пiсок та гравiй, а також
вiдмивання їх вiд шкiдливих глинистих домiшок.
3.9 Розроблення пiщаних i пiщано-гравiйних родовищ проводиться
кар'єрами з екскавацiєю до рiвня грунтових вод; до 15 м нижче цього
рiвня - драглайнами i до 30м - плавучими земснарядами.
- 4 -
4.1 Пiсок та гравiй вiдносяться до корисних копалин багатоцi-
льовог
