О градостроительном кадастре населенных пунктов

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 25 березня 1993 р. N 224
Київ
Про містобудівний кадастр населених пунктів

Відповідно до статті 23 Закону України "Про основи
містобудування" ( 2780-12 ) Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Положення про містобудівний кадастр населених
пунктів, що додається.
2. Міністерству у справах будівництва і архітектури з участю
Міністерства охорони навколишнього природного середовища,
Державного комітету по земельних ресурсах, Державного комітету по
житлово-комунальному господарству, Головного управління геодезії,
картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України протягом
п'яти місяців розробити й затвердити за погодженням з
Міністерством статистики перелік відомостей, форми документів і
склад даних, що включаються до кадастрової документації, а також
інструкцію про порядок ведення містобудівного кадастру населених
пунктів.
3. Міністерству у справах будівництва і архітектури:
організувати постійне нормативно-методичне забезпечення
ведення містобудівного кадастру населених пунктів;
забезпечити проведення в 1993 - 1995 роках комплексу
науково-дослідних робіт щодо створення та ведення містобудівного
кадастру населених пунктів у межах коштів, які виділяються
Міністерству на науково-дослідні та дослідно-конструкторські
роботи.
Прем'єр-міністр України Л. КУЧМА
Заступник Міністра
Кабінету Міністрів України І. ЄМЕЦЬ
Інд.24

ЗАТВЕРДЖЕНЕ

постановою Кабінету Міністрів України
від 25 березня 1993 р. N 224

ПОЛОЖЕННЯ

про містобудівний кадастр населених
пунктів
1. Містобудівний кадастр населених пунктів (надалі -
містобудівний кадастр) - це система даних про населені пункти,
їхні функціональні зони, окремі території та земельні ділянки,
будинки й споруди, соціальну, інженерну і транспортну
інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови.
2. Дані містобудівного кадастру використовуються суб'єктами
містобудування про вирішенні питань:
прогнозування розвитку, планування і забудови населених
пунктів;
розміщення, проектування, будівництва й реконструкції
об'єктів житлово-цивільного, виробничого, комунального та іншого
призначення;
охорони пам'яток архітектури і містобудування, регенерації
історичних поселень;
створення соціальної, інженерної і транспортної
інфраструктури;
регулювання земельних відносин на відповідних територіях;
визначення зон економічної оцінки територій, обгрунтування
розмірів оподаткування і вартості земельних ділянок, будинків і
споруд з урахуванням місцевих умов;
обліку власників і користувачів будинків і споруд;
контролю за раціональним використанням територіальних
ресурсів, аналізу реалізації затвердженої містобудівної
документації та інших питань.
3. Містобудівний кадастр ведеться на окремий населений пункт
і включає текстові, цифрові та графічні матеріали, які містять
систему основних відомостей про:
межі та площі населеного пункту, його
адміністративно-територіальних утворень, окремих земельних
ділянок, їхній правовий режим та якість;
належність до відповідних функціональних зон окремих
територій та земельних ділянок, їхнє сучасне використання, стан
забудови, інженерного забезпечення та озеленення, перспективне
містобудівне призначення;
соціальну, інженерну та транспортну інфраструктуру населеного
пункту;
будинки і споруди, їхній правовий режим, технічний стан,
архітектурну та історико-культурну цінність;
екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих
територій і земельних ділянок, можливість здійснення на них
містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень.
Перелік відомостей і склад даних містобудівного кадастру
визначаються Мінбудархітектури з участю Держкомзему,
Держжитлокомунгоспу, Мінприроди, Укргеодезкартографії за
погодженням з Мінстатом.
4. Відомості та дані для ведення містобудівного кадастру
населених пунктів збираються з документованих державних, відомчих
та інших джерел інформації, зокрема:
про землі - з даних державного земельного кадастру;
про сучасне і перспективне призначення територій, їхню
належність до відповідних функціональних зон - з матеріалів
затвердженої містобудівної документації;
про місцеположення окремих територій, земельних ділянок,
будинків, споруд та інженерних комунікацій - з
типографо-геодезичних і картографічних матеріалів;
про інженерно-геологічний стан територій - з матеріалів
інженерно-геологічних вишукувань;
про будинки і споруди - з даних технічної інвентаризації та
проектних рішень цих об'єктів;
про екологічний стан території - з даних екологічних,
гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та
інших досліджень.
Інформація для ведення містобудівного кадастру може бути
одержана також шляхом проведення спеціальних робіт і спостережень.
5. Організація ведення містобудівного кадастру забезпечується
місцевими державними адміністраціями і виконавчими комітетами
місцевих Рад народних депутатів.
Містобудівний кадастр ведеться за рахунок коштів місцевого
бюджету.
6. Ведення містобудівного кадастру здійснюється місцевими
органами містобудування і архітектури на основі
нормативно-методичних документів, затверджуваних
Мінбудархітектури.
Для виконання робіт по веденню містобудівного кадастру при
місцевих органах містобудування і архітектури можуть утворюватися
спеціалізовані підрозділи, в тому числі госпрозрахункові, або
залучатися на договірних засадах науково-дослідні та проектні
організації містобудівного профілю, інші спеціалізовані
організації.
7. Підприємства, установи і організації надають інформацію,
необхідну для ведення містобудівного кадастру в порядку та
обсягах, установлених Мінбудархітектури.
8. Узагальнення окремих даних містобудівних кадастрів
провадиться на рівні адміністративних районів, областей та України
в цілому. Форми звітності визначаються Мінбудархітектури за участю
Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Мінприроди, Укргеодезкартографії
за погодженням з Мінстатом.