ДСТУ 3145-95
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Коди та кодування інформації
Загальні вимоги
1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Українською Асоціацією в галузі систем автоматизованої ідентифікації даних та штрихового кодування «СканА»
2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 28 липня 1995 р. № 263
4 РОЗРОБНИКИ: О. Стариченко (керівник розробки), В. Голуб, М. Бояр- шин, канд. техн. наук. О. Єлісєєв, канд. техн, наук, Л. Настеко
Видання офіційне © Держстандарт України, 1995
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
І розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України
с.
1 Галузь використання . 1
2 Нормативні посилання 1
3 Визначення і позначення .2
4 Визначення об’єктів кодування . 2
5 Принципи побудови штрихкодових позначок .2
5.1 Подання даних у штриховому коді 2
5.2 Структура штрихового коду З
5.3 Побудова штрихкодової позначки 5
6 Загальні правила нанесення штрихкодових позначок . 6
6.1 Види та способи маркування об'єктів Ідентифікації штрихкодовими позначками . . . 6
6.2 Виді та способи нанесення штрихкодових позначок 7
Загальні вимоги
:оды И КОДИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИИ
Общие требования
Basic principles
Чинний в|д 1BP6—01—01
Цей стандарт розповсюджується на створювані або наявні технології, які включають методи автоматичної ідентифікації об'єктів обліку на основі штрихового коду ,
Стандарт встановлює:
• загальні вимоги до об'єктів кодування;
• загальні принципи подання об’єктів кодування у вигляді штрихко- дорої позначки;
• загальні принципи побудови та нанесення штрихкодової позначки.
Вимоги цього стандврту є обов'язковими для підприємств, установ і організацій, що діють в Україні, а також громадян — суб'єктів підприємницької діяльності. '
У цьрму стандарті використано посилання на такі документи:
ГОСТ 34.302.2—91 (ИСО 8659-2—87) Информационная технология. Наборы 8-битных однобайтовых кодированных графических символов. Латинский алфавит Ne 2
ДСТУ 3144—95 Коди і кодування інформації. Штрихове кодування. Терміни fa визначення
ДСТУ 3146—95 Коди і кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Штрихкодові позначки EAN Вимоги до побудови
ДСТУ 3147—95 Коди І кодування інформації. Штрихове кодування Маркування об'єктів ідентифікації Формат і розташування штрихкодови/ позначок EAN на тарі та пакованМі товарної продукції. Загальні вимоги
РСТ УРСР 2018—91 Системи обробки інформації. Кодування символів української абетки 8,бітйвими Кодами. ।
У цьому стандарті використано терміни, їх визначення та позначення штрихових кодів, встановлених ДСТУ 3144—95.
4.1 Об'єктами кодування штриховим кодом є інформаційні символи — цифри, літери, службові знаки. ',
• 4.2 Кодуванню- підлягають інформаційні символи відповідно до
ГОСТ 34.302.2 (ИСО 8859/2) та РСТ УРСР 2018.
5.1 Подання даних у штриховому коді
5.1.1 Заданому набору інформаційних символів (алфавіту) відповідає певний набір знаків штрихового коду, який називається символікою штрихового коду. '
5.1.2 Визначена послідовність двійкових цифр «0» і «1» цифрового коду інформації^ого символу додається у знакові штрихового коду визначеною послідовністю темних і світлих паралельних смужок (штрихів і проміжків)
5.1.3 $ Послідовності двійкових цифр у штриховому коді подаїртьсй та- , кими способами: ' * j
• у вигляді штрихів і проміжків (елементів), які, мають два значення ширини: * •
«0» — вузький елемент; ,
«1» — широкий елемент; 1 ’ •
• у вТігпяді штрихів і проміжків, яКі складаються з модулів та мають більше двох аначень ширини, де значення «1» і «0» відповідають "кцжному модулю залежно від його забарвлення. ' ,
«1...1» — модулі штрихів;
«0...0» — модулі проміжків. #
Прикладами кодів, що склаються першим способом, є коди «2 з 5 Industrial», «2 з 5 Matrix», ITF, 39, Codabar (рисунок 1)
Рисунок 1 — Символ «:» в Коді Codabar
Прикладами кодів, які складаються другим способом, є коди 16К, 49, 93, 128, EAN/UPC (рисунок 2).
Рисунок 2 — Приклад структури знака Коду 128 (11 модулів)
5.1.4 Послідовність кодованих Інформаційних символів, складена в рядок, у штриховому коді подається відповідною послідовністю знаків штрихового коду, складеною в кодовий рядок. Приклад структури кодового рядка в Коді 128 наведений нв рисунку 3.
Знак Дані Контр І Знак
«Старт» АIIII III знак «Стоп»
Рисунок 3 — Структура кодового рядка в Коді 128
5.2 Структура штрихового коду
5.2.1 Символіка штрихового коду — це набір знаків штрихового коду визначеної структури. Символіка штрихового коду має наймення, наприклад: Код ITF, Код 128, Код EAN-13.
5.2.2 Інформаційний символ, що кодується, подається лише одним знаком штрихового коду даної символіки.
5.2.3 Кількість двійкових розрядів та спосіб їх подання у знакові штрихового коду визначають структуру штрихового коду. Кожному інформаційному символу, поданому штриховим кодом, відповідає задвна, фіксована для даної символіки, кількість двійкових розрядів.
Наприклад, у кодах «2 з 5j>, ITF — 5 двійкових розрядів, у кодах EANAJPC, Codabar — 7 двійкових розрядів, у кодах 39 та 93 — 9 двійкових розрядів, у Коді 128 — 11 двійкових розрядів. Приклад структури знака штрихового Коду Codabar, що складається з семи широких («1») та вузьких («0») елементів двійкового коду, наведено на рисунку 4.
, Рисунок 4 — Цифра 7 в Коді Codabar
5.2.4 Структура штрихового коду визначає такі основні характеристики •символіки коду: ' •
• кількість знаків у наборі;
• ’ контролепридатність;
• щільність штрихового коду.
5.2.5 Кількість знаків у наборі ^цля даної символіки пропорційна кіль- , 'кості двійкових розрядів у знакові штрихового коду. >
5.2.6 Для підвищення контролепридатності штрихового коду в послідовність кодованих інформаційних символів допустимо додавати один або декілька контрольних символів, розрахованих за заданими алгоритмами. Алгоритми розрахунку контрольних інформаційних символів бригінальні і обов'язкові для кожної символіки штрихового коду. Ці символи подаються в кодовому рядку відповідники контрольними знаками штрихового коду.
5.2.7 Щільність штрихового кдду тим вища, чим більша кількість знаків символіки цього коду вміщуються на одиниці довжини за рівних розмірів модуля або ширини вузького елемента.
5.2.8 Кодовий рядок складається ізі знаків штрихового коду з роздільними проміжками або без роздільних проміжків залежно від структури цих знаків. ' •
5.2.9 У дискретних штрихових кодах кожний знак починається і закінчується штрихом, причому обов'язково між сусідніми знаками повинні бути роздільні проміжки. *
5.2.10 В неперервних штрихових кодах кожний .знак починається чи • закінчується проміжком, причому між сусідніми знаками не повинно бути роздільних проміжків.
5.2.11 На початку і в кінці кодового рядка обов’язково ставляться задані в кожній символіці обмежувальні знаки у вигляді знаків «Старт», «Стоп» або інших знаків.
5.2.12 Під час побудови штрихового коду може бути задана фіксована розмірність кодового рядка (фіксована довжина). Наприклад, Код EAN-13,
Рисунок 5 — Загальний вигляд штрихового Коду EAN-13 (кодовий рядок 5991234123458)
5.2.13 Структура знаків двонапрямного штрихового коду або їх розміщення у кодовому рядку повинні дозволяти декодувати їх незалежно від напрямку сканування зчитувальним пристроєм — від знака «Старт» до знака «Стоп», тобто зліва направо, або навпаки, щоб забезпечити двонапрям- ність штрихового коду
5.3 Побудова штрихкодової позначки
5.3.1 Штриховий код наноситься на об'єкт кодування або на проміжний носій у вигляді штрихкодової позначки.
5.3.2 Вибір символіки і, відповідно, структури штрихового коду повинен здійснюватись з урахуванням таких умов:
• характер об'єкта кодування;
• спосіб друкування штрихового коду;
• якісні характеристики поверхні матеріалу, на який наноситься штриховий код (папір, гофрокартон, синтетична плівка та ін.).
Поліграфічним, термографічним, лазерним і т.ін. способами друку можуть бути нанесені як дискретні, так і безперервні штрихові коди. Ударним знаковим способом друку можуть бути нанесені лише дискретні штрихові коди.
5.3.3 Допустима мінімальна ширина елемента нанесеного штрихового коду і можливість відхилення цієї ширини від номінального розміру визначається способом друку, видом друкувального пристрою та якістю поверхні матеріалу, на який наноситься штриховий код.
Найбільші можливі відхилення геометричних розмірів елементів штрихового коду повинні бути меншими від допустимих для двного типу коду за звданої щільності друку.
5.3.4 Штрихкодовв позначка повинна складатися з таких основних компонентів:
• зони стабілізації, яка передує знаку сСтарт»;
• знака «Старт»;
• кодового рядка інформаційних знаків;
• знака «Стоп»;
• зони стабілізації, що розміщена за знаком «Стоп»;
• рядка візуально-лрочитуваних. знаків.
Всі компоненти, які складають штрихкодову позначку, обов’язкові. Загальна конструкція штрихкодової позначки наведена на рисунку 6. *
рядок оізуально-прочитуваних символів
Рисунок 6 — Загальна конструкція штрихкодової познечки
5.3.5 Висота штрихксдової позначки повинна визначатися її призначенням I відповідними призначенню способами зчитування.’
Рекомендована висота штрихксдової позначки складне не менше 16% її довжини.
5.3.6 Ширина вузького елемента штрихкодопої позначки повинна визначатися роздільною здатністю пристроїв зчитування та умовами їх використання (відстань від пристрою зчитування до об’єкта зчитування І т.ін.) для зчитування даного коду.
Ширина вузького елемента повинна бути не меншою ніж 0,2 мм.
5.3.7 Геометричні розміри штрихкодової позначки EAN, розміри елементів штрихового коду та їх. допустимі відхилення повинні відповідати вимогам ДСТУ 3146. ДСГУ
