ДСТУ Б В.2.7-11-94
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
-----------------------------
Будівельні матеріали
Класифікація
Видання офіційне
Держкоммістобудування України
Київ
Українським науково-дослідним і
проектно-конструкторським інститутом
будівельних матеріалів та виробів (НДІБМВ)
Управлінням будівельної індустрії, механізації
та промисловості будівельних матеріалів
Держкоммістобудування України
Наказом Держкоммістобудування України від
1.08.94р. N 8
С.
------------------------------
Будівельні матеріали
Класифікація
Строительные материалы
Классификация
Building materials
Classification
------------------------------------------------------------------
Чинний від 1994-08-01
Цей стандарт поширюється на всі види добавок, які застосовую-
ться при виробництві штучних пористих заповнювачів (далі - пористих
заповнювачів) і установлює їх класифікацію за основними ознаками.
2.1. До добавок належать різноманітні речовини та матеріали
органічного, мінерального та змішаного походження, які знахо-
-------------------------------------------------------------------
Видання офіційне
дяться в різних агрегатних станах та вводяться у вихідну сировину
або застосовуються для обробки - опудрювання сирцевих гранул
(зерен).
2.2. Добавки являють собою відходи підприємств нафтопере-
робної, хімічної та машинобудівної промисловості, вуглезбага-
чення, вторинні продукти та природні матеріали, які містять у
своєму складі, в основному, органічні речовини, оксиди заліза
та луги.
Відходи повинні бути паспартизовані згідно з ДСТУ 2195-93
2.3. Призначення добавок - поліпшення якісних показників
і (або) технологічних параметрів виробництва пористих заповню-
вачів; економія основної сировини за рахунок утилізації відхо-
дів промисловості, захист навколишнього середовища.
2.4. Вимоги цього стандарту є рекомендованими при розроб-
ленні нових та перегляді діючих стандартів на вказані матеріали.
3.1. Добавки класифікують за такими основними ознаками:
- походження;
- вид;
- агрегатний стан;
- спосіб застосування;
- вплив на фізико-хімічні процеси виробництва
пористих заповнювачів;
- кількість.
3.2. За походженням добавки підрозділяють на природні, від-
ходи промисловості, вторинні продукти та штучні.
3.2.1. Природні: вугілля, торфи, пальні сланці, сапропель,
вулканічні попели, трепели, перліти, обсидіани, опоки, кварцеві
піски, вогнетривкі та тугоплавкі глини, некондиційні каоліни і
т.ін.
3.2.2. Відходи промисловості та вторинні продукти: мазут,
відпрацьовані нафтопродукти, нафтові шлами очисних споруд, ліг-
носульфонати технічні, шлам очищення стічних вод, кислий
нейтралізований гудрон, концентрати сульфітно-дріжджової бражки
(порошкоподібні), гліцериновий гудрон (відходи жирових комбіна-
тів), тирса, активний мул, лужний стік виробництва катролактаму,
глина контактного очищення масел, відходи вуглезбагачення,
шлами шліфувальні (відходи підшипникових заводів), шамотний
пил, цементний пил електрофільтрів, тонкодисперсні шлами газо-
очищення, золи та шлаки теплоелектростанцій, золи сухого вида-
лення, відсіви подрібнення вапняків та доломитів, вапнякова мука,
шамотно-каоліновий порошок, пірітні огарки, шлами алюмоглинозем-
ного виробництва, болотні та залізні руди, пил колошниковий,
пил мартенівських печей, відходи травлення металів, склобій і
т.ін.
3.2.3. Штучні добавки, які виготовляються спеціально з
природної сировини і відходів промисловості різними видами
обробки, - це водні розчини, емульсії, суміші.
3.3. Добавки в залежності від виду підрозділяють на:
- органічні;
- органо-мінеральні;
- мінеральні;
- залізисті;
- органо-залізисті (комплексні);
- лужні.
3.3.1. До органічних добавок відносяться матеріали, які
вміщують органічні речовини у кількості не менше 50% по масі:
мазут, відпрацьовані нафтопродукти, нафтові шлами очисних спо-
руд, лігносульфонати технічні, шлам очищення стічних вод, кислий
нейтралізований гудрон, концентрати сульфітно-дріжджової бражки,
гліцериновий гудрон, тирса, активний мул, лужний стік виробництва
катролактаму.
3.3.2. До органо-мінеральних добавок відносяться:
вугілля, торфи, пальні сланці, сапропель, глина контактного очи-
щення масел, відходи вуглезбагачення, шлами шліфувальні.
3.3.3. До мінеральних добавок відносяться матеріали, які
вміщують коригуючий мінеральний компонент у перерахуванні на оксид
алюмінію (Al2O3) або кальцію (СаО) у кількості не менше 30%, або
кремнію (SiO2) не менше 65% по масі: каоліни, вогнетривкі та
тугоплавкі глини, шамотний пил, цементний пил, золи сухого видален-
ня, відсіви подрібнення вапняків та доломитів, вапнякова мука,
опоки, золи та шлаки теплоелектростанцій, тонкодисперсні шлами га-
зоочищення, шамотно-каоліновий порошок, вулканічні попели, трепе-
ли, перліти, обсидіани, кварцеві піски.
3.3.4. До залізистих добавок відносяться матеріали, які
вміщують оксиди заліза (Fe2O3+FeO) у кількості від 40% до 80% по
масі: піритні огарки, шлами алюмоглиноземного виробництва, болотні
та залізні руди, пил колошниковий, пил мартенівських печей, від-
ходи травлення металів.
3.3.5. Органо-залізисті комплексні добавки. Принеобхідності
одночасного впровадження органічних та залізистих речовин нале-
жить застосовувати добавки комплексні. Комплексні добавки можуть
виготовлятись штучно або використовуватись готовими з числа від-
ходів промислових виробництв.
3.3.6. До лужних добавок відносяться матеріали, які вміщують
лужні компоненти в перерахуванні на оксиди натрію, калію (Na2O,
К2O) у кількості 30% по масі. Це, в основному, розчини солей та
гідрооксиди лужних металів, а також склобій.
3.4. За агрегатним станом добавки підрозділяють на:
- водні розчини та емульсії;
- рідкі легкорухливі;
- рідкі високов'язкі;
- пастоподібні;
- порошкоподібні.
3.5. В залежності від способу застосування добавки під-
розділяють на:
- коригуючі, які вводяться у вихідну сировину;
- опудрювальні, які наносяться на поверхню сирцевих
гранул (зерен).
3.5.1. До коригуючих добавок, які вводяться у вихідну
сировину, відносяться всі добавки, крім опудрювальних.
3.5.2. До опудрювальних добавок, які наносяться на поверхню
сирцевих гранул (зерен), відносяться каоліни, вогнетривкі та ту-
гоплавкі глини, шамотний пил, золи, кварцеві піски, цементний
пил, пирітні огарки, відсіви подріблення вапняків та доломитів,
вапнякова мука.
3.6. Добавки за впливом на фізико-хімічні процеси вироб-
ництва пористих заповнювачів підрозділяють на:
- такі, що підвищують якість пористих заповнювачів;
- такі, що поліпшують технологічні параметри вироб-
ництва пористих заповнювачів.
3.6.1. Добавки, які підвищують якість пористих заповнюва-
чів, підрозділяють на:
- такі, що знижують насипну густину;
- такі, що підвищують міцність.
3.6.1.1. До добавок, які знижують насипну густиту пористих
заповнювачів, відносяться: органічні, органо-мінеральні, та
залізисті.
3.6.1.2. До добавок, які підвищують міцність пористих
заповнювачів, відносяться мінеральні.
3.6.2. Добавки, які поліпшують технологічні параметри ви-
робництва пористих заповнювачів, підрозділяють на:
- такі, що знижують температуру випалювання;
- такі, що розширюють температурний інтервал спу-
чування вихідної сировини.
3.6.2.2. До добавок, які розширюють температурний інтервал
спучування вихідної сировини, відносяться: органічні, органо-
мінеральні, мінеральні та залізисті.
3.7. За кількістю введення у вихідну сировину добавки
підрозділяють на:
- мікродобавки, які вводяться в кількості від 1% до
