ДСТУ-Н Б EN 1993-1-10:20ХХ
Цей стандарт встановлює вимоги до вибору сталі для забезпечення тріщиностійкості та міцності в напрямку товщини прокату конструкцій. Він є складовою частиною Єврокоду 3 та регламентує технічні критерії надійності матеріалів для металевих конструкцій. Документ призначений для інженерів-проектувальників та фахівців, що контролюють безпеку сталевих споруд.
При перевірці проектної документації на металоконструкції переконайтеся, що сталь відповідає вимогам стандарту щодо ударної в’язкості, особливо для відповідальних або зварних вузлів. Проводьте контроль вхідної документації на прокат на предмет наявності сертифікатів відповідності вимогам тріщиностійкості згідно з цим стандартом.
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
(Друга, остаточна редакція)
Видання офіційне
Київ
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
201Х
1 ВНЕСЕНО: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих
конструкцій імені В.М. Шимановського»
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Гром, к.т.н. (керівник розробки), О. Кордун, Я. Левченко, Г. Ленда, Я. Лимар, К. Павлова, А. Страшко, О. Шимановський, д.т.н.
2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від «____» _______________ 20__ № ____
3 Національний стандарт відповідає EN 1993-1-10:2005 Eurocode 3: Design of steel structures – Part 1-10: Material toughness and through-thickness properties (Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій. Частина 1-10: Властивості тріщиностійкості і міцності матеріала у напрямі товщини прокату).
Ступінь відповідності – ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (en)
Цей стандарт видано з дозволу CEN
Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Мінрегіон України, 201Х
Цей стандарт є тотожним перекладом EN 1993-1-10:2005 3: Design of steel structures – Part 1-10: Material toughness and through-thickness properties (Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій. Частина 1-10: Властивості тріщиностійкості і міцності матеріала у напрямі товщини прокату).
EN 1993-1-10:2005 підготовлено Технічним комітетом СEN/ТС 250, секретаріатом якого керує BSI.
До національного стандарту долучено англомовний текст.
На території України як національний стандарт діє ліва колонка тексту
ДСТУ-Н Б EN 1993-1-10:20ХХ 3: Design of steel structures – Part 1-10: Material toughness and through-thickness properties (Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій. Частина 1-10: Властивості тріщиностійкості і міцності матеріала у напрямі товщини прокату), викладена українською мовою.
Відповідно до ДБН А.1.1-1-2009 «Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення» цей стандарт відноситься до комплексу В.1.2 «Система надійності та безпеки в будівництві».
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.
Науково-технічна організація, відповідальна за цей стандарт, – Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського».
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;
структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Національний вступ», «Визначення понять» оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
з «Передмови до EN 1993-1-10» у цей «національний вступ» взяте те, що безпосередньо стосується цього стандарту;
національний довідковий додаток наведено як настанову для користувачів.
Перелік національних стандартів України (ДСТУ), ідентичних МС, посилання на які є в EN 1993-1-10:2005.
Копії МС, неприйнятих як національні стандарти, на які є посилання в EN 1993-1-10:2005, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».
C.
Вступ
Foreword V
Основи програми Єврокоду
Background of the Eurocode programme 1
Статус та галузь застосування Єврокодів
Status and field of application of eurocodes 3
Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди
National Standards implementing Eurocodes 4
Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфікаціями (ENs та ETAs) для виробів
Links betweEN Eurocodes and harmonised technical specifications
(ENs and ETAs) for products 5
Додаткова інформація щодо
EN 1993-1-10
Additional information specific for
EN 1993-1-10 5
Національний додаток до EN 1993-1-10
National annex for EN 1993-1-10 5
1 Загальні положення
1 General 6
1.1 Галузь застосування
1.1 Scope 6
1.2 Нормативні посилання
1.2 Normative references 6
1.3 Терміни та визначення
1.3 Symbols 7
1.4 Позначення
1.4 Symbols 9
2 Вибір матеріалу за тріщиностійкістю
2 Selection of materials for fracture toughness 9
2.1 Загальні положення
2.1 General 9
2.2 Процедура
2.2 Procedure 10
2.3 Максимально допустимі значення товщини прокату
2.3 Maximum permitted thickness values 13
2.3.1 Загальні положення
2.3.1 General 13
2.3.2 Визначення максимально допустимих значень товщини елементу
2.3.2 Determination of maximum permissible values of element thickness 15
2.4 Оцінка тріщиностійкості з використанням механіки руйнування
2.4 Evaluation using fracture mechanics 17
3 Вибір матеріалу за властивостями у напрямі товщини прокату
3 Selection of materials for through-thickness properties 18
3.1 Загальні положення
3.1 General 18
3.2 Процедура
3.2 Procedure 21
Вступ
Цей документ EN 1993-1-10:2005 підготовлений Технічним комітетом CEN/TC 250 «Будівельні Єврокоди», секретаріат якого підтримується BSI.
Цьому Європейському стандарту буде наданий статус національного з публікацією ідентичного тексту або схваленням не пізніше листопада 2005 року і при скасуванні конфліктуючих національних стандартів не пізніше березня 2010 року.
Відповідно до внутрішніх постанов CEN/CENELEC імплементацію цього Європейського стандарту мають здійснити національні органи зі стандартизації наступних країн: Австрія, Бельгія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія і Об'єднане Королівство.
Даний Європейський стандарт замінює ENV 1993-1-1: 1992.
CEN/TC 250 є відповідальним за всі Будівельні Єврокоди.
Foreword
This document EN 1993-1-10:2005 has beEN prepared by Technical Committee CEN/TC 250 "Structural Eurocodes", the Secretariat for which is held by BSI.
This European Standard shall be givEN the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by November 2005, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010.
According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and United Kingdom.
This European Standard supersedes ENV 1993-1-1: 1992.
Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій
Еврокод 3: проектирование стальных конструкций
Часть 1-10: Свойства трещиностойкости и прочности материала в направлении толщины проката
Part 1-10: Material toughness and through-thickness properties
Чинний від __________
Основи програми Єврокоду
У 1975 році Комісія Європейської Спільноти вирішила розпочати програму дій у галузі будівництва на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі та узгодження технічних умов.
У рамках цієї програми дій Комісія взяла на себе ініціативу встановити систему узгоджених технічних правил для проектування будівель і споруд, які на першій стадії мали слугувати альтернативою чинним національним правилам держав-членів, а зрештою мали замінити їх.
Упродовж п’ятнадцяти років Комісія за допомогою Робочого комітету, до складу якого входили представники держав-членів, вела розробку програми Єврокодів, яка призвела до публікації комплекту першого покоління Європейських кодів у 80-х роках.
Background of the Eurocode programme
In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.
Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.
For fifteEN years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980s.
У 1989 році Комісія та держави-члени EU (Європейської Спільноти) та EFTA (Європейської Асоціації Вільної Торгівлі) на основі угоди1 між Комісією та CEN (Європейським комітетом зі стандартизації) вирішили передати підготовку та публікацію Єврокодів CEN за допомогою серії мандатів, що в результаті надало б Єврокодам у майбутньому статусу Європейського стандарту (EN). Це пов’язує Єврокоди з положеннями Директив Ради і Рішень Комісії щодо Європейських стандартів (тобто Директиви Ради 89/106/EEC щодо будівельних виробів – CPD – та Директив Ради 93/37/EEC, 92/50/EEC та 89/440/EEC відносно суспільних робіт та послуг і еквівалентних директив EFTA, започаткованих з метою допомогти заснуванню внутрішнього ринку).
In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement1 betweEN the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to the CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council’s Directives and/or Commission’s Decisions dealing with European st
