Коротко
Кодекс регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань в Україні. Він визначає правовий статус засуджених, систему органів виконання покарань та умови для їх виправлення і ресоціалізації.
Що зробити
При організації робіт в установах виконання покарань спеціаліст з ОП має забезпечити дотримання стандартів безпеки праці для засуджених, аналогічно до загальних норм законодавства про працю.
Теми
Стосується професій
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Текст документа
КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ<br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 3-4, ст. 21 )<br> <br>{ Iз змінами, внесеними згідно із Законами<br> N 3166-IV ( <A HREF="223619">3166-15</A> ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.103<br> N 3235-IV ( <A HREF="225532">3235-15</A> ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,<br> ст.96<br> N 3559-IV ( <A HREF="244381">3559-15</A> ) від 16.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.302<br> N 489-V ( <A HREF="273774">489-16</A> ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66<br> N 609-V ( <A HREF="283549">609-16</A> ) від 07.02.2007, ВВР, 2007, N 15, ст.194 }<br> <br> <br> ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА<br> <br> РОЗДIЛ I<br> ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="G1"></a>Глава 1<br> КРИМIНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Мета і завдання кримінально-виконавчого<br> законодавства України<br> <br> 1. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує<br>порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з<br>метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом<br>створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених,<br>запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими<br>особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому,<br>що принижує гідність, поводженню із засудженими.<br> <br> 2. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є<br>визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового<br>статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних<br>інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів<br>впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки;<br>системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та<br>порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних<br>покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також<br>регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних<br>покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам,<br>звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Кримінально-виконавче законодавство України<br> <br> Кримінально-виконавче законодавство України складається з<br>цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних<br>міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана<br>Верховною Радою України.<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Дія кримінально-виконавчого законодавства<br> у просторі й часі<br> <br> 1. До засуджених, які відбувають покарання на території<br>України, застосовується кримінально-виконавче законодавство<br>України.<br> <br> 2. Порядок і умови виконання та відбування покарань<br>визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке<br>діє на час виконання та відбування кримінального покарання.<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Підстава виконання і відбування покарання<br> <br> Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який<br>набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про<br>амністію та акт помилування.<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Принципи кримінально-виконавчого законодавства,<br> виконання і відбування покарань<br> <br> Кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування<br>покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і<br>відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму,<br>демократизму, рівності засуджених перед законом, взаємної<br>відповідальності держави і засудженого, диференціації та<br>індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування<br>примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки,<br>поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в<br>передбачених законом випадках у діяльності органів і установ<br>виконання покарань.<br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Виправлення і ресоціалізація засуджених та їх<br> основні засоби<br> <br> 1. Виправлення засудженого - процес позитивних змін, які<br>відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до<br>самокерованої правослухняної поведінки.<br> <br> 2. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в<br>соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення<br>його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного<br>життя в суспільстві.<br> <br> Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.<br> <br> 3. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених<br>є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим),<br>суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє<br>і професійно-технічне навчання, громадський вплив.<br> <br> 4. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених<br>застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості<br>засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів<br>вчиненого злочину та поведінки засудженого під час відбування<br>покарання.<br> <br> <a name="G2"></a>Глава 2<br> ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Основи правового статусу засуджених<br> <br> 1. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні<br>інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення<br>і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту<br>безпеку.<br> <br> 2. Засуджені користуються всіма правами людини і громадянина,<br>за винятком обмежень, визначених законами України та цим Кодексом<br>і встановлених вироком суду.<br> <br> 3. Правовий статус засуджених іноземців і осіб без<br>громадянства визначається законами України, а також міжнародними<br>договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною<br>Радою України.<br> <br> 4. Правовий статус засуджених визначається законами України,<br>а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та<br>відбування конкретного виду покарання.<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Основні права засуджених<br> <br> 1. Засуджені мають право:<br> <br> на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок і<br>умови виконання та відбування призначеного судом покарання;<br> <br> на гуманне ставлення до себе і на повагу гідності, властивої<br>людській особистості;<br> <br> звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями,<br>заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання<br>покарань, їх вищестоящих органів, а також до Уповноваженого<br>Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав<br>людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій,<br>членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких<br>міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів<br>державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань<br>громадян; ( Абзац четвертий частини першої статті 8 із змінами,<br>внесеними згідно із Законом N 3166-IV ( <A HREF="223619">3166-15</A> ) від 01.12.2005 )<br> <br> давати пояснення і вести листування, а також звертатися з<br>пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді<br>засудженим даються мовою звернення. У разі відсутності можливості<br>дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою з<br>перекладом відповіді на мову звернення, який забезпечується<br>органом або установою виконання покарань;<br> <br> на охорону здоров'я. Охорона здоров'я забезпечується системою<br>медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних заходів, а також<br>поєднанням безоплатних і платних форм медичної допомоги.<br>Засуджені, які мають розлади психіки та поведінки внаслідок<br>вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин або<br>їх аналогів чи інших одурманюючих засобів, можуть за їх письмовою<br>згодою пройти курс лікування від вказаних захворювань;<br> <br> на соціальне забезпечення, у тому числі й на отримання<br>пенсій, відповідно до законів України.<br> <br> 2. Засудженому гарантується право на правову допомогу. Для<br>одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися<br>послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за<br>законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за<br>дорученням юридичної особи.<br> <br> 3. Засуджені іноземці мають право підтримувати зв'язок з<br>дипломатичними представництвами і консульськими установами своїх<br>держав, особи без громадянства, а також громадяни держав, що не<br>мають дипломатичних представництв або консульських установ в<br>Україні, - з дипломатичними представництвами держави, яка взяла на<br>себе охорону їхніх інтересів, або міжнародними органами чи<br>організаціями, які здійснюють їх захист.<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Основні обов'язки засуджених<br> <br> 1. Засуджені зобов'язані:<br> <br> виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян<br>України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені<br>для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність<br>інших осіб;<br> <br> виконувати законні вимоги адміністрації органів і установ<br>виконання покарань;<br> <br> ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують<br>установи виконання покарань, а також до інших засуджених;<br> <br> з'являтися за викликом адміністрації органів і установ<br>виконання покарань.<br> <br> 2. Невиконання засудженими своїх обов'язків і законних вимог<br>адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою<br>встановлену законом відповідальність.<br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Право засуджених на особисту безпеку<br> <br> 1. Засуджені мають право на особисту безпеку.<br> <br> 2. У разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засуджених,<br>які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в<br>дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення<br>волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової<br>особи органу чи установи виконання покарань з проханням про<br>забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа<br>зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої<br>безпеки засудженого.<br> <br> 3. Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів<br>до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів<br>до усунення небе