Об утверждении Методики определение экономической эффективности затрат на научные исследования и разработки и их внедрение в производство

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

N 218/446 від 25.09.2001
м. Київ

Про затвердження Методики визначення економічної
ефективності витрат на наукові дослідження і
розробки та їх впровадження у виробництво

Відповідно до нагальної потреби щодо об'єктивної і
достовірної оцінки наслідків завершення і реалізації
науково-технічних розробок, їх впливу на соціально-економічний
розвиток та з метою визначення ефективності використання бюджетних
коштів НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити Методику визначення економічної ефективності
витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження v
виробництво, що додається.
2. Управлінню економічної політики (Тринєєву Г.О.) разом з
юридичним департаментом Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції (Медвецькому А.Т.) забезпечити в
установленому порядку реєстрацію цього наказу в Мін'юсті.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого
заступника Державного секретаря Міністра економіки та з питань
європейської інтеграції Шумила І.А.

Міністр економіки та з
питань, європейської
інтеграції Ю.Шлапак

Міністр фінансів І.Мітюков
Затверджено
Наказ Міністерство економіки
та з питань європейської
інтеграції та Міністерства
фінансів України
26.09.2001 N 218/446
Методика
визначення економічної ефективності витрат на
наукові дослідження і розробки та їх
впровадження у виробництво
1. Загальні положення
1.1. Методика визначення ефективності витрат на наукові
дослідження і розробки та їх впровадження (далі - Методика)
призначена для визначення ефективності прикладних
науково-технічних розробок як потенційних інновацій на всіх
стадіях їх життєвого циклу - наукових досліджень,
проектно-конструкторських розробок, створення дослідних зразків,
їх випробування та впровадження у виробництво.
1.2. Результати визначення ефективності НДДКР мають
використовуватися для вирішення таких завдань:
вибору основних напрямів досліджень і розробок та прогнозів
ефективності від їх здійснення;
відбору проектів і завдань для включення в науково-технічні
програми, у тому числі - міждержавні, державні, міжгалузеві,
галузеві, регіональні, міжрегіональні та програми розвитку окремих
підприємств;
формування інноваційних програм та проектів, визначення
масштабів використання завершених розробок у виробництві;
раціонального розподілу ресурсів за етапами життєвого циклу
науково-дослідних і науково-конструкторських робіт (далі - НДДКР);
визначення фактичної економічної ефективності використання
науково-технічних розробок у виробництві, у тому числі їх впливу
на соціально-економічний стан виробничих суб'єктів та економіку
країни;
оцінки діяльності науково-дослідних і проектних організацій.
1.3. В умовах ринкової економіки розширюється діапазон оцінки
ефективності науково-технічних розробок, а отже, збільшується
кількість основних видів ефективності НДДКР, які необхідно
визначити з метою цієї оцінки. До них належать:
науково-технічний ефект. Стосовно технологічних розробок - це
підвищення науково-технічного рівня, поліпшення параметрів техніки
і технологій, що випливає з відкриття нових законів та
закономірностей у природі, а отже, і нових технологічних засобів
виробництва речовин, матеріалів та видів продукції;
економічний ефект полягає в отриманні економічних результатів
від науково-технічних розробок як в цілому для народного
господарства, так і для кожного виробничого суб'єкта. Економічна
ефективність проектів науково-технічних розробок за відповідною
системою показників має відображати інтереси економіки країни в
цілому, а також регіонів, галузей, організацій і підприємств, що
беруть участь у реалізації технологічних нововведень;
соціальний ефект, що відображає зміни умов діяльності людини
в суспільстві. Його прояв спостерігається в змінах характеру та
умов праці, підвищенні життєвого рівня населення, поліпшенні
побутових його умов, розширенні можливостей духовного розвитку
особистості, у змінах стану довкілля.
1.4. Суб'єктами виконання науково-технічних розробок є
науково-дослідні, проектно-конструкторські організації,
експериментальні підприємства, а також науково-виробничі
об'єднання (технопарки, технополіси, науково-виробничі центри та
інші об'єднання).
1.5. Суб'єктами впровадження (реалізації) науково-технічних
розробок є підприємства, фірми, концерни та інші
організації-замовники науково-технічної продукції, а також
інвестори заходів щодо її використання.
1.6. Виходячи з мети інвестування інновацій та умов
інвестора, узгоджених з виконавцем науково-технічних розробок,
складається інноваційний проект та здійснюється обгрунтування
ефективності його реалізації.
1.7. Інвестиціями, що входять до інноваційного проекту, може
бути охоплений як повний науково-технічний та виробничий цикл
створення нового виду продукції (послуг) або його удосконалення,
так і його окремі стадії: наукові дослідження,
проектно-конструкторські роботи, випробування дослідних зразків,
підготовка виробництва до їх освоєння, та організація випуску
нової продукції (створення нових продуктивних ліній).
1.8. Інвестиціями вважаються також кошти, вкладені в
науково-технічну продукцію, що призначається для безпосереднього
продажу (ноу-хау, ліцензії, методичні послуги та інші види
науково-технічної продукції).
1.9. Об'єктами інноваційних інвестицій можуть бути окремі
науково-технічні розробки, а також науково-технічні програми, до
складу яких входять об'єднані єдиною метою інноваційні проекти.
1.10. Джерелами фінансування науково-технічних розробок та
інноваційних проектів можуть бути:
власні кошти замовників та виконавців проекту - прибутки,
накопичення, амортизаційні відрахування та інші види активів;
залучені кошти із внутрішніх та зовнішніх джерел (одержані
від продажу акцій, благодійні кошти, кошти, що виділяються
холдінговими, акціонерними компаніями, промислово-фінансовими
групами);
асигнування з державного і місцевих бюджетів, централізованих
позабюджетних фондів;
іноземні інвестиції у формі фінансової чи іншої участі в
розробці і реалізації інновацій - прямих вкладень, а також участі
в статутному фонді спільних підприємств;
запозичені кошти, у тому числі кредити, що надаються
державою, кредити іноземних інвесторів, облігаційні позички,
кредити банків та інших інвесторів - інвестиційних фондів і
компаній, страхових організацій, пенсійних фондів та інших.
1.11. З урахуванням можливостей використання різних форм
інвестування наукових досліджень має бути розроблено бізнес-план
етапів повного життєвого циклу науково-технічних розробок та
їхнього використання.
1.12. На основі попереднього аналізу кон'юнктури ринку
формується техніко-економічне завдання виконавцям
інноваційно-інвестиційного проекту щодо технічних, економічних і
соціальних вигід від його інвестування. Ключовими його показниками
є потенціальні зміни в грошових потоках організації замовника,
дохідність та ризик інвестування.
2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів

НДДКР

2.1. Науково-технічна ефективність результатів прикладних
науково-дослідні робіт визначається в комплексі з оцінкою їх
економічної та соціальної ефективності за допомогою показників
науково-технічного рівня (додаток 1).
2.2. Науково-технічний рівень результатів наукових досліджень
визначають за ознаками, які порівнюють, у тому числі і з
вітчизняними аналогами, що дозволяє виявити наскільки ці
результати:
перевищують кращі світові аналоги;
відповідають світовому рівню;
є нижчими за кращі світові аналоги.
2.3. Для оцінки науково-технічного рівня результатів НДДКР
слід відібрати декілька найбільш істотних технічних параметрів, у
яких найбільш зацікавлені майбутні користувачі технології,
продукції, послуг, способів виконання робіт. Зокрема, це може бути
продуктивність, надійність в експлуатації, енерго- і
матеріаломісткість, показники ергономічності та екологічності
тощо. Інші параметри (особливо технічні) повинні знаходитися у
межах певних стандартів чи загальноприйнятого рівня і
використовуватися в оцінці як обмеження.
2.4. Оцінка науково-технічного рівня результатів НДДКР
включає виконання таких етапів:
визначення сукупності необхідних нормативно-правових
документів, що відображають вимоги до нової продукції, особливо в
частині екології, безпеки, які пред'являються в країнах її
можливого продажу та фірмами-конкурентами, міжнародні вимоги;
визначення переліку технічних і техніко-економічних
показників, необхідних для оцінки науково-технічного рівня;
формування групи аналогів, що реалізуються на світовому
(вітчизняному) ринках, і встановлення значень їх
техніко-економічних показників:
а) при оцінці науково-технічного рівня принципово нової
продукції (техніки, технології), параметри якої змінюються в
значних розмірах порівняно з базовою, до групи аналогів
включаються перспективні і експериментальні зразки, надходження
яких на ринок прогнозується на період випуску оцінюваної
продукції. Значення показників науково-технічного рівня
перспективних зразків прогнозується на період випуску продукції,
що розробляється в рамках НДДКР;
б) у разі оцінки продукції, яка створюється для модернізації
тієї, що випускається та експлуатується, за аналоги беруться
зразки, що вже реалізуються на ринку фірмами конкурентами.
Значення їх параметрів передбачено у відповідній технічній
документації. При цьому не допускається використання як аналогів,
експериментальних чи рекламних зразків, ще не освоєних
виробництвом;
в) аналогом для порівняння необхідно брати такий, випуск
якого лише розпочався, або (якщо мова йде про технологію чи
матеріал) застосовується в останні 2-3 роки;
г) для кожного аналога повинні бути встановлені значення
однакових оціночних показників;
д) похибки в значеннях кожного показника приймаються
однаковими для всіх аналогів;
співставлення значень параметрів майбутньої нової продукції,
що буде одержана в результаті виконання НДДКР, з вимогами
нормативних документів (міжнародних, регіональних, національних
стандартів) і параметрами аналогів. Невідповідніс