. Планирование и застройка сельских поселений

                     ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

                      ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА СІЛЬСЬКИХ

                                ПОСЕЛЕНЬ

                             ДБН Б.2.4-1-94

 
                            Видання офіційне
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
      Міністерство України у справах будівництва і архітектури
                     (Мінбудархітектури України)
                             Київ 1994
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
УДК 69.568.012.224
 
 
 
 
 
 
 
РОЗРОБЛЕНІ:       УкрНДІцивільсільбуд(ведучий):кандидати арх.:
                  Г.М. Блінова, О.П.Чижевський-наукові керівники;
                  кандидати арх. Г.І.Болотов, Г.М.Рогожин,
                  Ю.В.Самойлович, К.Д.Чхартішвілі; кандидати
                  техн.наук Н.М.Зайцева, Л.М.Пшенична;
                  П.П.Добровольський,В.В.Жога,А.С.Забаштансь-
                  кий, Н.М.Касіна, Л.М.Кликова, Г.В.Комарова,
                  О.І.Кононець, О.І.Майборода, В.А.Максименко,
                  О.Ф.Пащенко, Ю.В.Романенко, С.А.Флоре,
                  Ю.О.Ходаковський, Т.М.Штейнгель.
                  Український гігієнічний центр: кандидати
                  мед.наук В.Я.Акименко, М.П.Вашкулат,
                  С.І.Еппель, Б.С.Селезньов, К.Д.Фещенко,
                  Г.Я.Чегринець.
                  Центр радіаційної медицини АМН України:
                  кандидат біол.наук І.П.Лось.
                  УкрНДІагропроект: кандидат економ. наук
                  М.С.Шкурка, О.М.Марченко.
                  Мінбудархітектури України: В.Ф.Присяжнюк,
                  О.П.Серков, В.В.Новиков.
 
 
 
 
ВНЕСЕНІ ТА        Головним Управлінням архітектури і містобу-
ПІДГОТОВЛЕНІ      дування Мінбудархітектури України.

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

 
 
 
ЗАТВЕРДЖЕНІ:      Наказом Мінбудархітектури України від
                  05.01.94 N 6 та введені в дію з 01.03.94
 
 
 
З введенням у дію ДБН Б.2.4-194 втрачає силу РСН 175-86.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                 
 
 
 
 
 
 

               ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 
--------------------------------------------------------------
| Планування і забудова сільських поселень    ДБН Б.2.4-1-94 |
|                                             замість        |
|                                             РСН 175-86     |
--------------------------------------------------------------
 

  1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 
  1.1. При розвитку та реконструкції існуючих і проектуванні
нових сільських населених пунктів України належить дотримува-
тись Державних будівельних норм з питань планування і забудови
сільських поселень.
  1.2. Ці норми обов'язкові для всіх державних, кооперативних
і громадських підприємств, організацій і установ, незалежно
від форм власності та відомчого підпорядкування, які здійсню-
ють проектування, будіництво і благоустрій на території сіль-
ських населених пунктів, а також для фермерських (селянських)
господарств та індивідуальних забудовників.
  1.3. При проектуванні сільських населених пунктів України,
поряд з положеннями цих норм слід керуватись ДБН 360-92*,
СанПіНом по плануванню і забудові населених місць України, а
також вимогами інших діючих нормативно-інструктивних докумен-
тів.
  1.4. Реконструкція і розвиток сільських населених пунктів
повинні здійснюватися у відповідності з затвердженими проекта-
ми схемами генеральних планів території сільської Ради (сіль-
ськогосподарського підприємства), генеральними планами сільсь-
ких населених пунктів, проектами детального планування сільсь-
ких населених пунктів, проектами планування і забудови громад-
ського центру або інших фрагментів населених пунктів, що ув'я-
зані з проектами територіального розвитку сільських адміні-
стративних районів.
  ПРИМІТКА. Сільський населений пункт (сільські поселення)-
  єдине компактне місце проживання людей, зайнятих переважно в
  сільському господарстві та інших територіально розосередже-
  них галузях, забезпечене об'єктами соціального та виробничо-
  го призначення.
 
  1.5. Основним напрямком переулаштування сільських населених
пунктів є їх розвиток і реконструкція. Будівництво нового се-
лища допускається, як виняток через винесення сіл із зон за-
топлення або у зв'язку з промисловою розробкою корисних копа-
лин на його території, а також відселенням із зони екологічних
катастроф та стихійних лих. Заняття нових територій вимагає
відповідних обгрунтувань та оформлення відведення земельних
ділянок за установленим порядком.

  ПРИМІТКИ:

  1. В особливих випадках, зв'язаних з відведенням земельних
  ділянок під нове будівництво у зонах екологічних та стихій-
  них лих, термінове рішення приймає Кабінет Міністрів України
  (чи призначена ним Надзвичайна комісія).
  2. Планувальна організація території сільських Рад, ведення
  господарства громадянами чи організаціями, відшкодування
  завданого збитку здійснюється у відповідності з діючим зако-
  нодавством.
 
  1.6. Сільські населені                         Таблиця 1.1
пункти за чисельністю на-                        (довідкова)
селення поділяються на     -----------------------------------
групи (табл. 1.1).         |Групи   |Чисельність, тис.чол.   |
  1.7. За територіальною   |---------------------------------|
ознакою згідно з законодав-|Значні  |Від 3.0 до 5.0 і більше |
ством виділяються такі гру-|---------------------------------|
пи: село, селище, хутір.   |Великі  |Від 0.5 до 3.0          |
Село - сільське поселення, |Середні |Більше 0.2 до 0.5       |
що характеризується усіма  |---------------------------------|
або більшістю ознак,указа- |Малі    |До 0.2                  |
них в примітці до п.1.4    -----------------------------------
 
                               - 2 -
 
  Селище - велике або значне сільське поселення, що є адміні-
стративно-господарським центром.
  Хутір - відокремлене від села самостійне сільське поселення,
що має назву, в якому проживає сім'я або кілька селянських сі-
мей, які займаються переважно сільським господарством.
  1.8. Перспективи розвитку кожного сільського населеного
пункту незалежно від чисельності жителів визначаються місцем,
яке він займає у системі розселення, територіальної організа-
ції виробництва і соціальної інфраструктури.
При цьому враховуються плани розвитку сільськогосподарських
та інших підприємств, їх виробнича спеціалізація, рішення про-
ектів землеустрою, територіального розвитку сільських районів
і іншої містобудівної документації.
  1.9. В містобудівній документації для сільських населених
пунктів необхідно передбачати заходи щодо охорони навколишньо-
го природного середовища, поліпшення санітарно-гігієнічних
умов проживання населення, раціонального використання і орга-
нічного включення до забудови пам'яток історії і культури,
садово-паркового мистецтва, територій і об'єктів природно-за-
повідного фонду з упровадженням для них необхідних охоронних
зон, по регулюванню кількості поверхів у будинках і висоти
споруд, враховуючи культурно-етнічні ознаки і прогресивні іс-
торичні традиції формування поселень (за погодженням з орга-
нами санітарно-епідемічного нагляду, охорони пам'яток, навко-
лишнього природного середовища і місцевими Радами, в компетен-
ції яких використана і охорона цих об'єктів).
 

  2. ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ СІЛЬСЬКИХ РАД

 
   Функціональне зонування території та організація розселення
 
  2.1. Концепція територіального розвитку населених пунктів
та планувальної організації сільських Рад розроблюється в
проекті схеми генерального плану відповідної території, який
в умовах приватизації землі повинен бути первинним і обов'з-
ковим містобудівним документом.
  2.2. При вирішенні питань удосконалення розселення на тери-
торії сільської Ради належить вважати її як первинну систему
розселення, а населені пункти, в тому числі хуторські поселен-
ня фермерів, як складові елементи цієї системи.
  2.3. В межах сільського адміністративного району розрізняють
системи розселення трьох типів: районну, кущову і первинну
(одиниця сільського розселення).
  2.4. Кущова система розселення формується в значних сільсь-
ких адміністративних районах за наявністю на їх території до-
даткових міських поселень або великих сіл з розвинутими про-
мисловими і обслуговуючими функціями.
  2.5. Первинні системи розселення формуються на основі спіль-
ності повсякденних виробничих, трудових, культурно-побутових,
транспортних та інших зв'язків між поселеннями. Центром у них
вважаються села-центри сільських або селищних Рад. Межі пер-
винних систем розселення повинні співпадати з межами сільських
Рад.
  2.6. Функціональне зонування території сільської Ради здій-
снюється на основі комплексної містобудівної оцінки природних
та інших ресурсів, аналізу перспективної програми, удоскона-
лення виробництва з урахуванням нових форм господарювання, в
тому числі фермерських господарств, та видів власності, в то-
му числі на землю, розвитку перероблюваних галузей і допоміж-
них промислів, а також можливостей організації туризму і масо-
вого відпочинку.
  2.7. На території сільської Ради виділяються такі функціо-
нальні зони:
      - сільськогосподарського використання (земельні, лісові
        угіддя);
      - виробнича;
      - території комунального призначення;
      - сельбищна;
      - рекреації, об'єктів природно-заповідного фонду та іс-
        торико-культурної спадщини.
 
 
                               - 3 -
 

  ПРИМІТКИ.

  1. При наявності на території сільської Ради промислових за-
  пасів корисних копалин місця їх залягання виділяються в спе-
  ціальну зону.
  2. Території, цінні в рекреаційному відношенні, і які мають
  районне чи обласне значення, також виділяються в самостійну
  зону, для якої розроблюється спеціальна проектна документа-
  ція.
 
  2.8. При розміщенні сільськогосподарських виробничих об'єк-
тів, а також фермерських та індивідуальних господарств ("малі
ферми") слід керуватися санітарними вимогами та нормами.
  При визначенні території майданчиків сільськогосподарських
ком