Це рішення науково-технічної ради Держбуду України про схвалення змін до будівельних норм щодо проектування та технології влаштування бурових паль. Документ регулює впровадження методу напірного бетонування через порожнистий шнек для підвищення продуктивності та безпеки фундаментних робіт.
При використанні технології шнекового бетонування забезпечте контроль за безперервністю подачі суміші та встановіть моніторинг за станом сусідніх будівель для запобігання деформаціям через осадку ґрунту.
Download document
.docx format · available to registered users
Про проекти Зміни № 1 СНіП 2.02.03-85 “Свайные фундаменты” та Зміни № 1 СНіП 3.02.01-87 “Земляные сооружения, основания и фундаменты”
Рішення НТР від 7 вересня 2001 р. № 52
Розглянувши проекти Зміни № 1 СНіП 2.02.03-85 “Свайные фундаменты” та Зміни № 1 СНіП 3.02.01-87 “Земляные сооружения, основания и фундаменты”, що визначають особливості проектування та технології влаштування бурових паль з напірним бетонуванням через порожнистий шнек, науково-технічна рада вирішила:
Схвалити і рекомендувати до затвердження розроблені Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва за участю ВАТ “Київпроект”, Київського національного університету будівництва і архітектури, СП “Основа-солсіф” та АТ “Фундамент”:
- Зміну № 1 СНіП 2.02.03-85 “Свайные фундаменты”;
- Зміну № 1 СНіП 3.02.01-87 “Земляные сооружения, основания и фундаменты”.
Голова НТР
В.Череп
Довідка
На виконання рішення НТР Держбуду України “Про стан і перспективи застосування технології влаштування бурових паль із напірним бетонуванням через порожнистий шнек” від 1 грудня 1999 року Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва (НДІБВ) за участю ВАТ "Київпроект” Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА), СП “Основа-Солсиф” та АТ “Фундамент” розроблені проекти зміни № 1 СНіП 2.02.03-85 “Свайные фундаменты” та зміни № 1 СНіП “Земляные сооружения, основания и фундаменты”, якими визначені особливості проектування та технології влаштування бурових паль з напірним бетонуванням через порожнистий шнек.
Такі палі влаштовуються шляхом забурювання у грунт порожнистого шнека на проектну глибину із наступним заповненням свердловини бетонною сумішшю, що подається бетононасосом у процесі підйому шнека через клапан, розташований у нижній частині шнека.
Нова технологія влаштування бурових паль із напірним бетонуванням дозволяє за один цикл занурення-виймання шнека сформувати в грунті бетонний ствол без застосування додаткових заходів для зміцнення стінок свердловини. Це забезпечує незаперечні переваги щодо продуктивності та трудомісткості виготовлення перед традиційними технологіями, згідно з якими операції з буріння свердловини і бетонування ствола палі виконуються окремо. Армування таких паль виконується шляхом опускання в свіжоукладений бетон каркаса або окремих стержнів.
Однак застосування цієї технології не передбачене чинними національними нормативними документами, у зв’язку з чим НДІБВ було проведено необхідні комплексні дослідження, у процесі яких встановлено, що технологія влаштування буроін’єкційних паль великих діаметрів з напірним бетонуванням через порожнистий шнек в нескельних грунтах має переваги у продуктивності перед традиційними технологіями. Водночас виявлені деякі особливості цієї технології, які враховані у процесі підготовки змін до чинних нормативних документів, серед яких найбільш істотні такі:
- перерви в подачі бетонної суміші в свердловину, викликані зміною міксерів, створенням пробок в бетоновозах, неритмічною поставкою бетонної суміші;
- осадка поверхні навколишнього грунту та деформації розміщених поблизу будинків і споруд під час влаштування таких паль у водонасичених нестійких грунтах;
- при виготовленні паль в пилувато-глиняних грунтах плинної та плинно-пластичної консистенції спостерігається підвищене винесення грунту та просідання поверхні грунту, розтікання бетонної суміші в горизонтальному напрямку, перевитрати бетонної суміші в 1,5-2,0 рази щодо проектного об’єму свердловини;
- наявність розширень та звужувань стволу палі, викликаних перервами в бетонуванні, геологічною будовою ділянки та іншими причинами;
- неможливість застосування прямих методів контролю розмірів палі, суцільності та міцності бетону ствола, глибини занурення палі в несучий шар грунту, якості грунту в забої свердловини.
На підставі проведених досліджень та набутого вітчизняного і зарубіжного досвіду застосування буроін’єкційних паль було підготовлено першу редакцію змін до СНіП 2.02.03-85 та СНіП 3.02.01-87.
