Download document
.docx format · available to registered users
КОЛЕГІЯ МІНІСТЕРСТВА БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ<br> ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ<br> <br> РІШЕННЯ<br> <br> 30.11.2006 N 228<br> <br> <br> Про проект розпорядження Кабінету Міністрів<br> України "Про схвалення Концепції розвитку<br> системи нормативно-правового забезпечення<br> будівництва в Україні"<br> <br> <br> Заслухавши інформацію про проект розпорядження Кабінету<br>Міністрів України "Про схвалення Концепції розвитку системи<br>нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні", колегія<br>ВИРІШИЛА:<br> <br> 1. Схвалити проект розпорядження Кабінету Міністрів України<br>"Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового<br>забезпечення будівництва в Україні".<br> <br> 2. Управлінню технічного регулювання в будівництві<br>(Барзилович Д.В.) здійснити процедуру погодження проекту<br>розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції<br>розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в<br>Україні" з відповідними центральними органами виконавчої влади та<br>подання його на розгляд Кабінету Міністрів України.<br> <br> Член колегії,<br> головуючий на засіданні А.Орлов<br> <br> <br> Проект<br> <br> СХВАЛЕНО<br> Розпорядження Кабінету<br> Міністрів України<br> від "___" _____ 2006 р. N___<br> <br> <br> КОНЦЕПЦІЯ<br> розвитку системи нормативно-правового<br> забезпечення будівництва в Україні<br> <br> <br> 1. Сучасний стан та проблеми нормативно-правового<br>забезпечення будівництва в Україні<br> На даний час в Україні в основному створена національна<br>система нормативно-правового забезпечення будівництва, яка<br>складається із законів України "Про основи містобудування", "Про<br>архітектурну діяльність", "Про планування і забудову територій",<br>"Про стандартизацію та сертифікацію", "Про стандарти, технічні<br>регламенти та процедури оцінки відповідності" та інших актів<br>Кабінету Міністрів України, а також із понад 1300 нормативних<br>документів державного рівня (державні будівельні норми, стандарти<br>тощо).<br> Водночас, більша частина чинних нормативних документів (937)<br>- це документи колишнього Радянського Союзу, які є технічно і<br>технологічно застарілими і об'єктивно стримують впровадження нових<br>технологій будівництва та застосування сучасних будівельних<br>матеріалів і виробів.<br> Із цієї кількості більше двох третин підлягають<br>першочерговому перегляду.<br> Відповідно до виділених обсягів фінансування за останні 14<br>років в Україні розроблено (переглянуто) та надано чинності 367<br>нормативним документам державного рівня - в середньому 26<br>документам у рік.<br> При збереженні таких темпів та обсягів розроблення державних<br>норм та стандартів Україні знадобиться кілька десятиріч, аби<br>привести нормативну базу до рівня технічно розвинутих країн. Крім<br>того, законодавство в Україні передбачає, що стандарти та норми<br>підлягають перегляду не рідше одного разу на п'ять років.<br> Попри відставання нормативно-правової бази від забезпечення<br>вимог, які ставляться до продукції будівельного призначення<br>інвесторами та її споживачами, має місце певна невизначеність та<br>неврегульованість на законодавчому рівні базових питань<br>нормативно-правового забезпечення будівельної діяльності, численні<br>дублювання одних і тих же вимог актами різних рівнів.<br> Зазначені проблеми об'єктивно стримують розвиток будівельної<br>галузі, створюють невиправдані ускладнення як для державних<br>органів, так і для учасників будівельного ринку, у тому числі для<br>інвесторів, тим самим знижуючи інвестиційний рейтинг галузі.<br> Виходячи з того, що розвиток багатоукладної економіки України<br>з орієнтацією на послідовне інтегрування до світового ринку<br>неможливий без перетворення будівництва в інвестиційно привабливу<br>та інноваційно придатну галузь з потужним взаємообміном<br>технологіями та матеріалами будівельних ринків різних країн,<br>питання випереджаючого формування сучасної і системної<br>нормативно-правової бази будівельної діяльності відноситься до<br>загальнодержавних пріоритетів. Ця Концепція не стосується проблем<br>правових відносин між учасниками містобудівної діяльності, питань<br>власності на споруди, а також дозвільних процедур.<br> <br> 2. Мета і завдання<br> Метою Концепції є визначення засад, шляхів і механізмів<br>реалізації державної політики у сфері нормативно-правового<br>забезпечення будівництва.<br> У процесі реалізації Концепції повинні бути вирішені такі<br>завдання:<br> - вдосконалити законодавче регулювання містобудівної<br>діяльності;<br> - реструктуризувати Систему нормативно-правового забезпечення<br>будівництва в Україні (далі - Система);<br> - нормативно забезпечити виконання функцій держави зі<br>створення повноцінного життєвого середовища, умов безпеки для<br>життя і здоров'я людини, збереження тварин, рослин, майна та<br>охорони довкілля;<br> - забезпечити належну ідентифікацію та відповідність об'єктів<br>будівництва, будівельних матеріалів і виробів їх призначенню;<br> - досягнути раціонального використання національних ресурсів;<br> - усунути невиправдані обмеження та технічні бар'єри на<br>будівельному ринку.<br> Відповідно до поставленої мети основоположними засадами<br>розвитку Системи повинні стати:<br> - прозорість та доступність Системи для всіх учасників<br>будівельного ринку (інвесторів, замовників, проектувальників,<br>підрядників, державних органів, безпосередніх споживачів);<br> - системність, узгодженість і термінологічна єдність<br>нормативно-правових актів та нормативних документів різного рівня;<br> - пріоритетність механізмів технічного регулювання в процесі<br>реалізації єдиної державної політики у сфері будівництва;<br> - комплексність системи нормативно-правового забезпечення, що<br>включає нормативне регулювання життєвого циклу об'єктів від<br>початку проектування до виведення із експлуатації та демонтажу<br>(виведення із експлуатації);<br> - використання накопиченого міжнародного досвіду з<br>урахуванням особливостей та специфіки будівельної галузі України;<br> - забезпечення плановості та поступовості процесу розроблення<br>нових, перегляду і оновлення діючих нормативно-правових актів та<br>нормативних документів;<br> - багатовекторність джерел фінансування розроблення<br>нормативно-правової бази.<br> Структура Системи повинна передбачати чітку ієрархію із<br>забезпеченням пріоритету вимог документів вищого рівня над іншими,<br>а також визначення статусу будівельних норм, які містять вимоги,<br>обов'язкові до виконання.<br> Система повинна враховувати особливості перехідного періоду,<br>пов'язаного з орієнтацією її на міжнародно визнані концептуальні<br>засади щодо формування нормативно-правового забезпечення<br>будівництва, дотримання принципів Світової організації торгівлі<br>(СОТ), викладених у Кодексі доброчинної практики щодо підготовки,<br>прийняття та впровадження стандартів.<br> <br> 3. Структура Системи та механізми забезпечення її формування<br> Виходячи з аналізу функціонування національної системи<br>нормативно-правового забезпечення будівництва та враховуючи<br>відповідний міжнародний досвід, Система структурно повинна<br>складатися з:<br> - нормативно-правових актів Верховної Ради України,<br>Президента України та Кабінету Міністрів України;<br> - державних будівельних норм;<br> - відомчих будівельних норм;<br> - територіальних будівельних норм;<br> - національних стандартів;<br> - кодексів усталеної практики;<br> - стандартів організацій;<br> - технічних умов;<br> - технічних свідоцтв.<br> Відпвідно до проголошених основоположних засад у рамках<br>формування Системи повинні бути враховані такі аспекти:<br> - системність та узгодженість нормативно-правових актів та<br>нормативних документів від законів України до стандартів та<br>технічних умов;<br> - підпорядкування документів з урахуванням ієрархічності<br>Системи, а також за ознаками затвердження (прийняття) суб'єктами<br>нормування та стандартизації (Мінбуд - інші центральні органи<br>виконавчої влади - територіальні органи виконавчої влади -<br>суб'єкти підприємницької діяльності), усунення дублювань вимог<br>різними документами, у тому числі документами нижчого рівня;<br> - урахування в документах всього життєвого циклу об'єкта від<br>вишукувань до демонтажу;<br> - наявність механізму контролю Системи засобами чинної<br>нормативно-правової бази з урахуванням міжнародних та міждержавних<br>документів, а також документів окремих країн;<br> - можливість паралельного застосування документів, що не<br>суперечать визначеним обов'язковим вимогам;<br> - поступовий перехід до варіантного вирішення встановлених<br>документами функціонально-експлуатаційних вимог.<br> Реалізація Системи буде здійснюватися через такі механізми:<br> - встановлення уніфікованої процедури розроблення,<br>погодження, затвердження та реєстрації будівельних норм (державні<br>будівельні норми затверджує Мінбуд, відомчі будівельні норми<br>затверджують центральні органи виконавчої влади за погодженням з<br>Мінбудом та реєструє Мінбуд, територіальні будівельні норми<br>затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,<br>Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за<br>погодженням з Мінбудом та реєструє Мінбуд);<br> - запровадження системи оцінки відповідності будівельних<br>матеріалів, виробів та конструкцій на засадах міжнародних та<br>регіональних документів;<br> - створення та запровадження системи сертифікації персоналу у<br>будівництві;<br> - вдосконалення системи ліцензування господарської діяльності<br>у будівництві;<br> - реформування системи державної експертизи проектів<br>будівництва та здійснення архітектурно-будівельного контролю;<br> - здійснення авторського та технічного нагляду;<br> - проведення наукового супроводу будівельних норм та<br>нормативних документів базовими організаціями з науково-технічної<br>діяльності;<br> - запровадження нової форми діяльності територіальних<br>організацій;<br> - застосування в якості аналогів документів Російської<br>Федерації ЄС, СОТ при розробленні норма
