ДСТУ 7269:2012
ДСТУ 7269:2012 встановлює методику періодичної повірки еталонних зважувальних приладів. Документ визначає процедури перевірки метрологічних характеристик, умови проведення та вимоги до оформлення результатів повірки. Він призначений для фахівців метрологічних служб та організацій, що експлуатують або обслуговують еталонне зважувальне обладнання.
Спеціалісту з ОП важливо переконатися, що еталонні ваги на підприємстві мають чинний сертифікат про повірку, виданий згідно з цим стандартом. Також слід перевірити, чи враховано вимоги безпеки, наведені у стандарті (зокрема посилання на ГОСТ 12.2.003-91 щодо безпеки виробничого обладнання), під час розробки інструкцій з охорони праці при роботі з цим обладнанням.
Download document
.docx format · available to registered users
Метрологія
Методика повірки
Видання офіційне
Київ
2013
1 РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») Мінекономрозвитку України спільно з Технічним комітетом стандартизації «Прилади для вимірювання маси, сили, деформації та визначення механічних характеристик матеріалів» (ТК156)
РОЗРОБНИКИ: І. Колозінська, Т, Солодуха (науковий керівник), Л. Теплицька
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 28 листопада 2012 р. № 1354
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 8.520-84)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України
Мінекономрозвитку України, 2013
с.
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Познаки та скорочення 1
4 Операції та засоби повірки 2
5 Умови повірки та підготування до неї З
6 Проведення повірки 4
6.1 Зовнішній огляд 4
6.2 Опробування 4
6.3 Контролювання метрологічних характеристик 4
7 Оформлення результатів повірки 6
Методика повірки
Методика поверки
Procedure of verification
Чинний від 2013-03-01
Цей стандарт поширюється на зважувальні еталонні прилади, які відповідають ДСТУ 7270, і встановлює методи та засоби їх періодичної повірки.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення
ДСТУ 7270:2012 Метрологія. Прилади зважувальні еталонні. Загальні технічні вимоги, порядок та методи атестації
ДСТУ EN 45501:2007 Прилади неавтоматичні зважувальні. Загальні технічні вимоги і методи, випробування (EN 45501:1992, IDT)
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Устатковання виробниче. Загальні вимоги щодо безпеки)
ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення.
У цьому стандарті (крім додатка А) застосовано наведені нижче познаки та скорочення.
Познака Визначення
ЕД — експлуатаційні документи;
ГДП — границі допустимої похибки;
СКВ, S — середній квадратичний відхил показів;
Видання офіційне
— цикли зважування у разі застосування методу заміщення, коли на вантажо- приймальний пристрій почергово встановлюють гирю з відомою масою (позначають А) та гирю, масу якої треба визначити (позначають В);
d de do dp. e E Eo Ec H 1 1, Iqi T /ві І32 Im ІД2 Ib L, Lq Max Max' Min Min' Лірозт
• ціна поділки шкали;
• дискретність відліку еталонного приладу;
• дискретність відліку ненавантаженого приладу;
• дискретність еталонного приладу під час повірки;
• ціна повірочної поділки;
• похибка приладу до заокруглення;
• похибка нульових показів;
• виправлена похибка показів приладу до заокруглення;
• відносна вологість навколишнього повітря;
• покази;
• покази приладу за /-того навантаження;
• покази розвантаженого приладу після /-того навантаження;
• середнє арифметичне значення показів;
• покази приладу для гирі В (на початку /-того циклу ABBA);
• покази приладу для гирі В (наприкінці /-того циклу ABBA);
• покази приладу для гирі А (на початку /-того циклу ABA, ABBA);
• покази приладу для гирі А (наприкінці /-того циклу ABA, ABBA);
• покази приладу для гирі В (для /-того циклу АВА);
• маса вантажу;
• найбільша границя зважування ваг;
• найбільша границя зважування еталонного приладу;
• найменша границя зважування ваг;
• найменша границя зважування еталонного приладу;
• маса еталонної гирі (гир), за допомогою якої(-их) визначають похибку залежно від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої;
Mo
Mer
— номінальна маса гирі;
— маса еталонної гирі (гир): номінальна для приладів 2-го, 3-го і 4-го розрядів, умовна —для приладів 1а і 1-го розрядів;
n
P P t &ПІ Арозт △L, AL0
• кількість циклів зважування;
• тиск навколишнього повітря;
• покази приладу без заокруглення;
• температура навколишнього повітря;
• похибка показів;
• похибка від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої;
• загальна маса гир-допусків, які спричинили зміну показів на одну поділку шкали d.
Познаки, які застосовані в додатку А, не наведено в переліку. Пояснення цих познак наведено безпосередньо в тексті.
4.1 Під час повірки має бути виконано операції, наведені в таблиці 1.
Таблиця 1 — Операції повірки
Назва операції
Підрозділ цього стандарту
Зовнішній огляд
6.1
Опробування
6.2
Кінець таблиці 1
Назва операції
Підрозділ цього стандарту
Контролювання метрологічних характеристик:
6.3
контролювання похибки пристрою установлення на нуль**
6.3.1
контролювання похибки показів приладу
6.3.2
контролювання похибки від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої***
6.3.3
контролювання СКВ показів приладу
6.3.4
2 * Тільки для приладів 3-го і 4-го розрядів.
3 ** Крім вільно підвішених еталонних приладів.
4.2 Розряди еталонних гир, які використовують під час повірки, мають відповідати розряду еталонного приладу, який повіряють.
Приклад
Під час повірки еталонного приладу 3-го розряду потрібно використовувати гирі 3-го розряду.
4.3 Усі робочі еталони, які застосовують під час повірки, повинні мати чинні свідоцтва про повірку (державну метрологічну атестацію) та/або дійсні повірочні тавра.
4.4 Результати вимірювань, виконаних під час повірки, та значення метрологічних характеристик приладу зазначають у протоколах, рекомендовану форму яких наведено в додатках Б, В і Г.
5.1 Під час повірки потрібно дотримуватися таких умов:
температура навколишнього середовища:
для приладів 1а, 1-го і 2-го розрядів (20 ± 2) °С
для приладів 3-го розряду (20 ± 5) °С
для приладів 4-го розряду від 10 °С до 35 °С
відносна вологість повітря від ЗО % до 80 %
5.2 Повірку потрібно виконувати за сталої температури навколишнього повітря.
Температуру вважають сталою, якщо її зміна протягом однієї години.не перевищує:
• 0,2 °С для приладів 1а і 1-го розрядів;
• 0,5 °С для приладів 2-го і 3-го розрядів;
• 2 °С для приладів 4-го розряду.
5.3 У приміщенні, де повіряють прилади 1а, 1-го і 2-го розрядів, не повинно бути повітряних і теплових потоків, а також вібрацій.
Прилади 1а, 1-го і 2-го розрядів має бути встановлено на ізольованих фундаментах, кронштейнах або міцних лабораторних столах.
5.4 Прилади, які можуть нахилятися, потрібно виставити за рівнем у початкове положення.
5.5 Прилад має бути витримано за установленої температури не менше ніж 2 год, у ввімкненому стані — протягом часу, який установлено в ЕД, або не менше ніж ЗО хв.
5.6 Прилад перед проведенням повірки має бути відградуйований. Градуювання виконують згідно з ЕД.
5.7 Під час повірки потрібно дотримуватися загальних правил безпеки робіт згідно з ГОСТ 12.2.003, а також вимог щодо безпеки, наведених в ЕД на прилад конкретного типу та засоби повірки, що застосовують.
Рівень освітленості на робочих місцях має відповідати вимогам ДБН В.2.5-28.
Параметри мікроклімату на робочих місцях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
Загальні вимоги щодо пожежної безпеки мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.
5.8 Для приладів, які мають пристрій для подання результатів з меншою дискретністю (не більше ніж 1/5 ціни повірочної поділки є), під час повірки має-бути встановлено дискретність відліку, меншу за ціну поділки. Якщо подібний пристрій використовують, то про це потрібно зазначити у протоколі.
6.1 Зовнішній огляд
Під час зовнішнього оглядання має бути встановлено:
• відповідність комплектності приладу ЕД;
• відсутність механічних пошкоджень приладу, пошкоджень лакофарбових і металевих покриттів приладу;
• відсутність пошкоджень з’єднувальних кабелів;
• відсутність слідів корозії;
• наявність необхідного марковання.
6.2 Опробування
Під час випробовування перевіряють функціонування приладу в режимах зважування, передбачених ЕД.
6.3 Контролювання метрологічних характеристик
6.3.1 Контролювання похибки пристрою установлення на нуль
6.3.1.1 Контролювання похибки пристрою установлення на нуль приладу, в якого дискретність відліку менша, ніж ціна повірочної поділки, або ціну повірочної поділки не визначено
На приладі встановлюють нульові покази, після чого тричі по черзі навантажують і розвантажують прилад гирями, маса яких дорівнює (або приблизно дорівнює) 10е, кожен раз фіксуючи покази навантаженого приладу: /1я І2, Із-
Похибку пристрою встановлення на нуль Ео визначають за формулою:
Но =т(/і + /г+/з) -МеГ. (1)
О
Похибка не повинна перевищувати ± 0,5 dE.
6.3.1.2 Контролювання похибки пристрою встановлення на нуль для приладу, який не має пристроїв для індикації показів з меншою ціною поділки (не більше? ніж 0,2е)
На приладі встановлюють нульові покази, після чого на платформу встановлюють вантаж масою Lo, близькою до нуля (наприклад, 10е), і фіксують покази приладу /0. Послідовно додають на платформу додаткові гирі масою 0,1 е доти, доки покази приладу однозначно не збільшаться на одну поділку шкали (/0 + е).
Похибку пристрою встановлення на нуль Ео визначають за формулою:
Ео = М ~ ■*" 0>5 е — AZ-o , (2)
де Д/-о — загальна маса д
