ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013
Цей державний стандарт встановлює порядок розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (ІТЗ ЦЗ) у містобудівній документації. Він визначає вимоги до планування територій з метою захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в мирний час.
При розробці або експертизі проектів будівництва перевіряйте наявність та відповідність розділу ІТЗ ЦЗ містобудівним вимогам щодо зон безпеки та евакуації. Забезпечте інтеграцію локальних систем оповіщення та захисних споруд у загальний план забудови згідно з цим стандартом.
Download document
.docx format · available to registered users
Київ
Мінрегіон України
2014
Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.М. Білоконя
РОЗРОБНИКИ: І. Шпилевський (науковий керівник), О. Головань, В. Муха, О. Міщук, А. Еко- номов, Н. Зімовченко
наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.08.2013 р. № 420, чинний з 2014-04-01
4 Згідно з ДБН А.1.1-1-93 "Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення" цей стандарт відноситься до комплексу Б. 1.1 "Система містобудівної документації"
Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,
тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу
Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України
© Мінрегіон України, 2014
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення понять 1
4 Загальні положення З
5 Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі схеми планування території АРК, області 4
6 Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі схеми планування території району 8
7 Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі генерального плану міста (від середнього до найзначнішого) 12
8 Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі генерального плану малого міста (наявність АЕС, значного хімічно небезпечного об'єкта, значного залізничного вузла тощо) 20
9 Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі генерального плану малого міста (відсутні впливові небезпечні об'єкти), селища міського типу, сільського населеного пункту 25
Форма та склад основних техніко-економічних показників розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі містобудівної документації/на мирний час 27
Форма та склад завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі містобудівної документації на мирний час 36
Форма та склад вихідної інформації, що надається замовником, для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі містобудівної документації на мирний час 53
Інформація щодо виконання деяких пунктів вимог у складі ДБН Б. 1.1-5 на мирний час 55
Бібліографія 61
Чинний від 2014-04-01
1.1 Цей стандарт встановлює послідовність виконання розділу інженерно-технічних засобів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час у містобудівній документації (далі - ІТЗ ЦЗ (ЦО)) відповідно до ДБН Б.1.1-5 (друга частина).
1.2 Стандарт застосовують при розробленні розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час у складі схем планування території АРК, областей, районів та генеральних планів населених пунктів на основі нормативних вимог та показників ДБН В. 1.2-4.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні акти:
ДБН Б.1.1-5:2007 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації
ДБН Б.1.1-13:2012 Склад та зміст містобудівної документації на державному та регіональному рівнях
ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту
ДБН В. 1.2-4-2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) '
ДБН В.2.2-5-97 Захисні споруди цивільної оборони
ДСТУ-Н Б Б.1.1-20:2013 Настанова з виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації на особливий період.
У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДБН В. 1.2-4 (розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)", хімічно небезпечний об'єкт (ХНО)), ДБН Б.1.1-5 (безпечний район (пункт, територія, зона), евакуація, надзвичайна ситуація (НС), місця захисту, потенційно небезпечний об'єкт (ПНО), розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" схеми планування території на мирний час, розділ "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" генерального плану на мирний час).
Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час.
3.1 безпечні райони (тип 1 та тип 2)
Безпечні райони (тип 1) знаходяться у 100-кілометровій зоні можливого сильного радіоактивного забруднення, але за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів, аміакопроводу і інших магістральних транспортних ліній, а також за межами впливу зони можливого катастрофічного затоплення.
Безпечні райони (тип 2) - це третя зона впливу можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів, аміакопроводу і інших магістральних транспортних ліній, яка визначається в межах 5-20 км від джерела хімічного забруднення.
Безпечні райони (тип 2) знаходяться за межами 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення, але за межами першої та другої зон впливу можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів, аміакопроводу і інших магістральних транспортних ліній, а також за межами впливу зони можливого катастрофічного затоплення.
В межах 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення безпечні райони (тип 1) переважають безпечні райони (тип 2).
У зв'язку із можливим дефіцитом ємності безпечних районів у окремих областях для розміщення евакуйованого населення на мирний час (зокрема, під впливом можливих надзвичайних ситуацій на АЕС) можуть бути використані інші достатньо безпечні території. До цих територій можуть бути віднесені зони можливого сильного радіоактивного забруднення від можливих аварій на АЕС (так звані 100-кілометрові зони) та зони можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об'єктів у вигляді точкових та лінійних об'єктів при глибині можливого хімічного забруднення від зазначених об'єктів більше 5 км.
3.2 безпечні райони
Безпечні райони знаходяться за межами 100-кілометрової зони можливого сильного радіоактивного забруднення, а також за межами першої, другої та третьої зон впливу можливого хімічного забруднення від магістральної залізниці і аміакопроводу та зони можливого катастрофічного затоплення (також враховуються інші небезпечні локальні зони).
3.3 врахування окремих складових загальної зони можливого хімічного забруднення за відсутності впливу можливих надзвичайних ситуацій на АЕС
За відсутності впливу АЕС (або незначному її впливі) загальна зона можливого хімічного забруднення розподіляється на три зони:
• перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
• друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки;
• третя зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані більше 5,0 км від джерела хімічної небезпеки (і в тому числі і за межами зони можливого катастрофічного затоплення), відноситься до безпечних районів (тип 2).
Територія за межами впливу зони можливого хімічного забруднення та за межами зони можливого катастрофічного затоплення (також враховуються інші небезпечні локальні зони), відноситься до безпечних районів
3.4 врахування окремих складових загальної зони можливого хімічного забруднення за наявності впливу можливих надзвичайних ситуацій на АЕС
За наявності впливу АЕС загальна зона можливого хімічного забруднення від впливових хімічно небезпечних об'єктів розподіляється на дві зони:
- перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
-друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки.
Саме ці зони є обмеженнями для розміщення евакуйованого населення на території зони можливого сильного радіоактивного забруднення (при цьому враховується вплив зони можливого катастрофічного затоплення).
Вся інша територія відноситься до безпечних районів (тип 1).
1.5 містобудівне моделювання небезпек на території міста від можливих надзвичайних ситуацій на мирний час
Містобудівне моделювання найбільш значного впливу небезпечного хімічного забруднення від можливих надзвичайних ситуацій на магістралях залізниці в межах міста (із врахуванням найбільш впливових точкових хімічно небезпечних об'єктів) включає побудову оціночного зонування небезпечного хімічного забруднення, що складається із трьох зон впливу можливого хімічного забруднення:
• перша зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані до 2,5 км від джерела хімічної небезпеки;
• друга зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані від 2,5 км до 5,0 км від джерела хімічної небезпеки;
• третя зона можливого хімічного забруднення знаходиться на відстані більше 5,0 км від джерела хімічної небезпеки
1.6 оціночне зонування небезпечного хімічного забруднення
Оціночне зонування небезпечного хімічного забруднення є більш детальною складовою ніж зонування, яке виконується у складі генерального плану населеного пункту, в першу чергу, міста. Однак без нього неможливо оцінити характер розповсюдження можливих надзвичайних ситуацій по територ
