ДСТУ prEN 81-3:2004
Стандарт встановлює вимоги безпеки до конструкції та монтажу електричних і гідравлічних службових ліфтів. Він спрямований на захист персоналу та майна від травмування, защемлення або аварій під час експлуатації та технічного обслуговування.
При проведенні інструктажів та перевірок зосередитись на справності механізмів запобігання защемленню, падінню та захисту від електрошоку. Використовувати цей стандарт для аудиту безпеки малих вантажних (службових) ліфтів.
Download document
.docx format · available to registered users
(prEN 81-3:1999,1 DT)
ДСТУ prEN 81-3:2004
К иїв
2005
Цей стандарт є тотожний переклад prEN 81-3:1999 Safety rules for the construction of lifts — Part 3: Electric and hydraulic service lifts (Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 3. Ліфти електричні і гідравлічні службові).
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт — ТК 104 «Ліфти».
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
• слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;
• структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації;
• у розділі 2 подано «Національне пояснення», виділене рамкою;
• з тексту стандарту вилучено «Передмову» як попередній довідковий матеріал;
• вміщено додаток НА, в якому наведено перелік національних стандартів України (ДСТУ), ідентичних міжнародним стандартам.
Копії європейських та міжнародних стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, можна одержати у Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».
0.1 Загальні положення
0.1.1 Метою цього стандарту є визначання норм безпеки, що відносяться до службових ліфтів, для захисту людей і предметів від нещасних випадків і аварій, пов’язаних із перевезенням людей, технічним обслуговуванням службових ліфтів і у випадку аварійних ситуацій1 ’.
0.1.2 Внаслідок вивчення різних видів нещасних випадків під час експлуатації службових ліфтів визначились можливі види ризику.
0.1.2.1 Можливі ризики:
a) защемлення; '
b) придавлювання;
c) падіння; .
d) удар;
e) застрявання;
f) пожежа;
д) електрошок;
h) ушкодження матеріалу з причин:
1) механічного ушкодження;
2)зносу;
3) корозії.
0.1.2.2 Особи, яких необхідно захистити:
a) користувачі;
b) обслуговуючий та інспекційний персонал;
c) люди, що перебувають поза шахтою службового ліфта і машинним приміщенням, якщо є.
0.1.2.3 Предмети, які необхідно захистити від ризику:
a) вантажі у кабіні;
b) компоненти установки службового ліфта;
c) будинок, у якому встановлено службовий ліфт.
0.2 Принципи
В основу цього стандарту закладено такі принципи використовування:
0.2.1 Цей стандарт не повторює загальні технічні правила, що їх застосовують для всіх електричних, механічних або будівельних конструкцій, зокрема захист елементів будинку від пожежі.
Незважаючи на це, необхідно встановити певні вимоги до особливостей конструкції, оскільки вони є специфічні для виготовлення або використовування службового ліфта і можуть бути жорсткіші, ніж інші.
0.2.2 Цей стандарт не тільки відображає основні вимоги безпеки, що відповідають Технічному регламенту щодо службових ліфтів, а також додатково встановлює мінімальні правила встановлення службових ліфтів в будинках (будівлях). У деяких випадках не можна ігнорувати вимоги до конструкції будинків.
Типовими положеннями, що підлягають цим принципам, є ті, які визначають мінімальні величини висоти машинного приміщення та розміри доступу до дверей.
0.2.3 Якщо вага, розміри і (або) форма компонентів устатковання не дозволяють їх пересування вручну, вони повинні мати:
a) пристрої для зачеплення підіймально-транспортними механізмами, або
b) місце для кріплення таких пристроїв (наприклад, різьбові отвори), або
c) мати таку форму, яка б дозволяла легко чіпляти їх на підвіску.
’’ У межах CEN/TK 10 було створено комітет з інтерпретації різних пунктів стандарту. Видані Інтерпретації можна отримати в національних органах зі стандартизації.
0.2.4 Наскільки це можливо стандарт установлює тільки вимоги до матеріалів і устатко- вання стосовно безпечної роботи службових ліфтів.
0.2.5 Замовник і виробник або його уповноважений узгоджують між собою:
a) передбачене використовування службового ліфта;
b) умови навколишнього середовища;
c) цивільні інженерні проблеми;
d) інші аспекти, що стосуються місця встановлення службового ліфта.
e) 2.6 Цей стандарт не поширюється на здоров’я і безпеку свійських тварин.
f) 3 Попередньо прийняті умови
Норми розроблені після розгляду можливих видів ризику кожного компоненту, які входять до установки службового ліфта.
Правила треба відповідно виконувати.
0.3.1 Компоненти:
a) розроблені відповідно до прийнятої інженерної практики і методів розраховування, беручи до уваги всі види небезпек;
b) мають надійну механічну і електричну конструкцію;
c) виготовлені із матеріалу адекватної міцності і відповідної якості;
d) не мають дефектів.
Не використовують шкідливі матеріали, як наприклад, азбест.
0.3.2 Компоненти підтримують у робочому стані так, що необхідні розміри не змінюються, незважаючи на знос.
0.3.3 Компоненти вибирають і встановлюють так, що передбачені умови зовнішнього середовища і специфічні умови роботи не будуть впливати на безпечну роботу службового ліфта.
0.3.4 Конструкція навантажених елементів забезпечує безпечну роботу службового ліфта під час навантажування від 0 % до 100 % номінальної вантажопідйомності.
0.3.5 Вимоги цього стандарту відносно захисних електропристроїв дозволяють не розглядати можливість їхнього неспрацьовування, якщо електропристрої безпеки виконують усі вимоги цього стандарту.
0.3.6 Користувачі повинні бути захищені від їх власної неуважності і недбалості, якщо службовий ліфт використовують за призначенням.
0.3.7 Люди не повинні перебувати в середині шахти.
0.3.8 Якщо під час технічного обслуговування пристрій безпеки, нормально не доступний для користувача, навмисно блокується, безпечна робота службового ліфта більше не забезпечується, повинні бути вжиті компенсаційні заходи для захисту користувачів відповідно до інструкції з технічного обслуговування.
За цих умов передбачається, що обслуговуючий персонал інструктований і працює відповідно до інструкції.
0.3.9 Для горизонтальної площини використовували такі зусилля:
а) статичне зусилля: 300 Н;
Ь)ударне зусилля: 1000 Н;
величини відображають значення, яке прикладає одна людина.
0.3.10 За винятком позицій, зазначених нижче, механічні пристрої, виготовлені відповідно до сталої практики і вимог цього стандарту, не повинні створювати небезпеки без можливості виявлення пошкодження.
Беруть до уваги такі механічні пошкодження:
a) розрив підвіски;
b) неконтрольоване буксування на канатотяговому шківу;
c) розрив і послаблення всіх з’єднань допоміжними канатами, ланцюгами і ременями;
d) пошкодження механічних компонентів електромеханічного гальма, які беруть участь у створенні гальмівної дії на барабані або диску;
e) пошкодження компонента, з’єднаного з елементами тягового приводу і канатотягового шківа;
f) розрив у гідравлічній системі (за винятком гідроциліндру);
д) незначний витік в гідравлічній системі (включаючи гідроциліндр).
0.3.11 Вважають можливим неспрацьовування пристроїв проти вільного падання або спуску з перевищеною швидкістю під час вільного падання кабіни від нижньої поверхової площадки до удару буфера(-ів) кабіни.
0.3.12 Якщо швидкість кабіни залежить від частоти струму електроживлення до моменту спрацьовування механічного гальма, передбачається, що швидкість не перевищує 115 % від номінальної швидкості або відповідної часткової швидкості.
0.3.13 Із визначення (див. розділ 3. Терміни та визначення понять) службові ліфти вважають як недоступні для користувачів.
0.3.13.1 Шахту вважають як недоступною для персоналу з технічного обслуговування, якщо будь-який отвір для доступу в шахту має розміри, один з яких не перевищує 0,30 м або незалежно від їхніх розмірів:
a) глибина шахти не перевищує 1 м;
b) площа шахти не перевищує 1 м2 і
c) можливе розташування для технічного обслуговування ззовні.
d) 3.13.2 Машинне приміщення є доступним для обслуговуючого персоналу, якщо:
a) наданий вільний доступ має мінімальні розміри 0,60 м х 0,60 м, і
b) висота машинного приміщення не менше ніж 1,80 м.
0.3.14 Забезпечення засобами для підіймання важкого устатковання (див. 0.2.5).
ДСТУ prEN 81-3:2004
Часть 3. Лифты электрические и гидравлические служебные
Part 3. Electric and hydraulic service lifts
Чинний від 2005-07-01
1.1 Цей стандарт визначає норми безпеки до конструкції та експлуатації, встановлених на постійно, нових електричних службових ліфтів з тяговим або жорстким приводом, або гідравлічних службових ліфтів, визначених як підіймальне устатковання, що обслуговують визначені поверхові площадки, мають кабіну, внутрішня частина якої є недоступною для людей через її розміри і конструктивне виконання, підвішена на канатах або ланцюгах, або на плунжері і рухається між вертикальними напрямними або напрямними з нахилом по вертикалі не більше 15° і приводом електричним або гідравлічним.
Цей стандарт поширюється на службові ліфти з номінальною вантажопідйомністю не більше ніж 300 кг і не призначені для транспортування людей.
1.2 Додатково до вимог цього стандарту треба брати до уваги додаткові вимоги в особливих випадках (потенційно вибухонебезпечне середовище, екстремальні кліматичні умови, сейсмічні умови, перевезення небезпечних вантажів тощо).
1.3 Цей стандарт не поширюється на:
а) службові ліфти з іншими приводами, ніж ті, що зазначені в 1.1;
• Ь) службові ліфти зі значними змінами (див. додаток Е), установлені до прийняття цього стандарту;
c) службові ліфти безперервної дії, малі ліфти, театральні ліфти, устатковання з автоматичними шахтними клітями, скіпові та відкриті для будівельних і вуличних робіт, морські підіймачі, платформи для розвідування або буріння в морі, устатковання і його конструкцію для технічного обслуговування;
d) установки з нахилом напрямних більше ніж на 15° по вертикалі;
e) безпеку службових ліфтів під час перевезення, монтажу, ремонту і демонтажу;
Видання офіційне
f) викори
