проект ДСТУ Евакуація населення

Пр. ДСТУ ХХХХ

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Безпека у надзвичайних ситуаціях

ЕВАКУАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ

Загальні положення
Безопасность в чрезвычайных ситуациях

ЭВАКУАЦИЯ НАСЕЛЕНИЯ

Общие положения
Safety in emergencies

EVAKUATSIYA POPULATION

General requirements

Чинний від 201_ –Х–Х

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт установлює загальні положення щодо організації,
планування та проведення заходів з евакуації населення (далі – евакуація) у разі
загрози чи виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного
характеру і розміщення евакуйованих у безпечних районах.
1.2 Стандарт застосовують органи державні влади, органи місцевого
самоврядування, суб’єкти господарювання усіх форм власності та органи
управління всіх рівнів, відповідальні за планування і реалізацію заходів безпеки
персоналу і непрацюючого населення у разі загрози чи виникнення
надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.
1.3 Положення стандарту не поширюються на порядок евакуації громадян
України із країн їх перебування під час виникнення на території цих країн
техногенних аварій або стихійних лих. Стандарт не розглядає евакуацію
матеріальних і культурних цінностей та захист майна населення, евакуйованого
із зони ураження.
______________________________________________________________________________________________
Видання офіційне

1

ДСТУ

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VІ;
*ДСТУ ХХХХ:201_ Безпека у надзвичайних ситуаціях. Життєзабезпечення
населення у надзвичайних ситуаціях. Загальні положення;
ДСТУ 3891:2013 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та
визначення основних понять;
ДСТУ 4933:2008 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Техногенні
надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять;
ДСТУ 7295:2013 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Захист населення у
надзвичайних ситуаціях. Основні положення;
НРБУ–97 Норми радіаційної безпеки України, введені в дію постановою
Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1997 № 62.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни:
– евакуація – згідно з Кодексом цивільного захисту України;
– воєнне командування – згідно із законом України «Про правовий режим
воєнного стану»;
– ефективна доза опромінення – згідно із законом України «Про захист
людини від впливу іонізуючого випромінювання»;
– надзвичайна ситуація, зона надзвичайної ситуації, уражальний чинник
джерела надзвичайної ситуації, джерело надзвичайної ситуації, небезпека у
надзвичайній ситуації, захисна споруда цивільного захисту, убезпечення
населення у надзвичайній ситуації, життєзабезпечення населення у надзвичайних
ситуаціях – згідно з ДСТУ 3891;
– спостереження за довкіллям, моніторинг довкілля, моніторинг джерел
[надзвичайних ситуацій] – згідно з ДСТУ 7295;
– техногенна надзвичайна ситуація, уражальний чинник джерела

*На розгляді
2
 Пр. ДСТУ ХХХХ
техногенної надзвичайної ситуації, зона хімічного забруднення, зона
радіоактивного забруднення, аварія, потенційно-небезпечний об’єкт – згідно з

ДСТУ 4933.

Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та
визначення позначених ними понять:
3.1 евакуйована особа
Особа, яку на підставі відповідного рішення щодо евакуації, прийнятого
уповноваженими державними органами, організовано вивезено (виведено) із
зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження у спеціально визначені
і підготовлені безпечні райони
3.2 безпечний район
Район, населений пункт, територія, зона, в яких не діють уражальні
чинники джерела надзвичайної ситуації і які відповідають вимогам щодо
розміщення та життєзабезпечення евакуйованих
3.3 органи з евакуації
Позаштатні підрозділи (комісії, пункти), які утворюються у державних
органах та суб’єктами господарювання із залученням фахівців цивільного
захисту для планування, підготовки та проведення заходів евакуації
3.4 постійно діючі органи з евакуації
Позаштатні підрозділи (комісії), які планують і здійснюють підготовку
заходів евакуації у режимі повсякденного функціонування та керують цими
заходами під час їх проведення
3.5 тимчасові органи з евакуації
Позаштатні підрозділи (пункти), які відповідно до покладених завдань,
безпосередньо проводять заходи в ході евакуації
3.6 система управління евакуацією
Сукупність органів з евакуації, систем оповіщення і зв’язку взаємодії, які
функціонують і структуровані згідно з особливостями завдань, що виконуються,
та методів, котрі при цьому використовуються

3

ДСТУ

3.7 етап евакуації
Сукупність взаємопов’язаних дій органів, що безпосередньо здійснюють
управління, проводять та забезпечують заходи евакуації, а також населення, яке
евакуюють, котрі виконують у певній послідовності та які мають встановлені
терміни початку і завершення
3.8 зелені коридори
Спеціально визначені автомобільні шляхи, на яких посилене регулювання
руху та задіяні додаткові маршрути громадського транспорту, з метою надання
безперешкодного виїзду населення (у тому числі особистим автотранспортом),
яке самостійно залишає своє місце проживання у результаті, або з метою
уникнення негативних наслідків надзвичайної ситуації природного,
техногенного характеру чи можливої антитерористичної операції в 30-км
прикордонній зоні
3.9 пункти тимчасового розміщення евакуйованих
Спеціально підготовлені будівлі, споруди облаштовані для розміщення
евакуйованих за встановленими видами та обсягами життєзабезпечення.
Примітка. До спеціально підготовлених будівель, споруд належать готелі, санаторії,
пансіонати, будинки відпочинку, оздоровчі табори, шкільні, дошкільні заклади, розгорнуті
наметові містечка тощо
3.10 зв'язок взаємодії
Організаційно-технічний захід, якій передбачає організацію стійкого і
своєчасного обміну інформацією між взаємодіючими органами, що
безпосередньо здійснюють управління евакуацією та її забезпечення
3.11 забезпечення евакуації
Заходи, спрямовані на підвищення ефективності та безпеки проведення
евакуації, які здійснюють із залученням сил та засобів підпорядкованих
відповідним функціональним і територіальним підсистемам єдиної державної
системи цивільного захисту
3.12 зона можливого хімічного забруднення
Територія, у межах якої під впливом зміни напрямку вітру може

4
 Пр. ДСТУ ХХХХ
виникнути переміщення хмари небезпечної хімічної речовини з концентрацією
небезпечною для людини.

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Основні принципи евакуації
Евакуація базується на системі заходів, які завжди є втручанням у
нормальну життєдіяльність людей, а також у сферу соціально-побутового,
господарського і культурного функціонування територій.
Евакуацію здійснюють за такими основними принципами:
– пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження
здоров’я людей;
– виправданість проведення евакуації (отримана від евакуації користь для
людини повинна бути більшою ніж сумарний збиток – медичний, економічний,
соціально-психологічний);
– постійне підтримання високого рівня готовності органів з евакуації;
– своєчасність та достовірність доведення до населення інформації щодо
розвитку надзвичайної ситуації та початку організації і порядку проведення
евакуації;
– виправданість ризику та відповідальність у межах повноважень
державних органів влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів
господарювання, відповідальних осіб за своєчасне і ефективне здійснення
евакуації та убезпечення людей під час її проведення;
– використання позитивного досвіду планування і здійснення заходів з
евакуації, у тому числі світового досвіду.

4.2 Загальні підходи до організування евакуації
4.2.1 Евакуація, як складова захисту населення від надзвичайних ситуацій,
є загальнодержавним завданням, що належить до компетенції органів державної
влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання.
4.2.2 Евакуацію здійснюють із залученням необхідних сил і засобів

5

ДСТУ

функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи
цивільного захисту згідно з Кодексом.
4.2.3 Основною метою здійснення евакуації є:
– зменшення втрат населення;
– збереження кваліфікованих кадрів (спеціалістів);
– створення угрупування сил цивільного захисту у безпечних районах.
4.2.4 Евакуацію здійснюють в залежності від рівня надзвичайної ситуації,
визначеного згідно з Порядком [1] на підставі рішення відповідного органу
виконавчої влади або керівника об’єкта підвищеної небезпеки, поетапно.
Основні етапи евакуації:
– оповіщення;
– збір, посадка населення на різні види транспорту (формування піших
колон та особистого автотранспорту);
– вивезення (виведення) населення за межі зони дії уражальних чинників
джерела надзвичайної ситуації за визначеними маршрутами;
– прийом, розміщення, життєзабезпечення населення у безпе