Теплолічильники. Загальні технічні вимоги

ДСТУ 3339—96

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ТЕПЛОЛІЧИЛЬНИКИ

Загальні технічні вимоги

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ

Київ

ЗМІСТ

1 Галузь використання 1
2 Нормативні посилання 1
3 Визначення 2
4 Основні параметри і розміри 3
5 Основні характеристики 4
6 Вимоги безпеки 6

Додаток А

Перелік технічних вимог до конкретних типів теплолічильників 7

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ТЕПЛОЛІЧИЛЬНИКИ

Загальні технічні вимоги

ТЕПЛОСЧЕТЧИКИ

Общие технические требования

HEAT METERS

Principal technical requiments
Чинний від 1997—07—01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт поширюється на теплолічильники, які призначені дпя вимірювання кількості теплової енергії. Теплолічильники застосовують у системах теплопостачання з рідинним теплоносієм.
Обов'язкові вимоги до якості теплолічильників, що забезпечують їхню безпечність під час експлуатації, викладено в розділі 6.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти і нормативні доку менти:
ДСТУ 2465—94 Сумісність технічних засобів електромагнітна Стійкість до магнітних полів частоти мережі. Технічні вимоги і методи випробувань.
ДСТУ 2625—94 Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість до
загасаючого змінного магнітного поля. Технічні вимоги і методи випробувань.
ДСТУ 2626—94 Сумісність технічних засобів електромагнітна Стійкість до
імпульсного магнітного поля. Технічні вимоги і методи випробувань.
ДСТУ 2780-94 Засоби вимірювань та автоматизації. Сигнали частоти електричні
безперервні вхідні та вихідні.
ДСТУ 2793- 94 Сумісність технічних засобів електромагнітних Стійкість до потужних електромагнітних завад. Загальні положення.
ГОСТ 12 2 003-91 ССБТ. Оборудование производственное Общие требования безопасности.
ГОСТ 12 2 007 0—75 ССБТ Изделия электротехнические. Общие требования безопасности.
ГОСТ 26 011—80 Средства измерений и автоматизации. Сигналы тока и напряжения электрические и непрерывные входные и выходные.
ГОСТ 26 014-84 Средства измерений и автоматизации. Сигналы электрические кодированные входные и выходные.
ГОСТ 12997—84 Изделия ГСП. Общие технические условия. ГОСТ 13033—84 ГСП. Приборы и средства автоматизации электрические и аналоговые. Общие технические требования.
ГОСТ 14254—80 Изделия электротехнические. Оболочки. Степени защиты.
Обозначения. Методы испытаний.
ГОСТ 15150—69 Машины, приборы и другие технические изделия. Испытания для различных климатических районов. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды.
ГОСТ 22782.0—81 Электрооборудование взрывозащищенное. Общие технические требования и методы испытаний.
ГОСТ 23511—79 Радиопомехи индустриальные от электротехнических устройств, эксплуатируемых в жилых домах или подключаемых к их электрическим сетям. Нормы и методы измерений.
ГОСТ 27883—88 Средства измерения и управленим технологическими устройствами. Надежность. Общие технические требования и методы испытания.
ГОСТ 28934-91 Совместимость технических средств электромагнитных. Содержание раздела технического задания о части электромагнитной совместимости.
Рекомендації Р 50—026—94 Система сертифікації УкрСЕПРО Вибір структури показників, які підлягають обов'язковому включенню до нор-мативних документів для забезпечення безпеки продукції.

3 ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті подано такі терміни та визначення:
3.1 Теплолічильники — засоби вимірювань призначені для вимірювання кількості теплової енергії, що в теплообмінній мережі поглинається або виділяється рідиною, яка називається теплоносієм.
3.2 Складені теплолічильники — теплолічильники, складові частини яких конструктивно відокремлені
3.3 Єдині теплолічильники — теплолічильники, які не мають частин, що конструктивно відокремлені
3.4 Верхня границя температурного діапазону (Ттах) — найбільше значення
температури теплоносія, за якого теплолічильник повинен функціонувати без перевищення границь допустимої похибки
3.5 5 Нижня границя температурного діапазону (Tmin) — найменше зна чення
температури теплоносія, за якого теплолічильник повинен функціо-нувати без перевищення границь допустимої похибки
3.6 Різниця температур (AT) — абсолютна величина різниці між температурами теплоносія на вході і виході теплообмінної мережі
3.7 Верхня границя різниці температур (ATmax) — найбільша різниця температур, за якої теплолічильник повинен функціонувати без перевищення границь допустимої похибки.
3.8 Нижня границя різниці температур (ATmin) — найменша різниця температур, вище якої теплолічильник повинен функціонувати без перевищення границь допустимої похибки.
3.9 Верхня границя витрати (Qmax) — найбільша витрата теплоносія за якої
теплолічильник повинен функціонувати без перевищення границь до
пустимої похибки.
3.10 Нижня границя витрати (Qmin) — найменша витрата теплоносія, за якої теплопі'лільник повинен функціонувати без перевищення границь до пустимої похибки.
3.11 Верхня границя теплової потужності — найбільше значення теп-лової потужності, за якого топлолічильник повинен функціонувати без перевищення границі допустимої похибки.
3.12 Нижня границя теплової потужності — теплова потужність, яка відповідає нижнім границям різниці температур, температурного діапазону і витрати теплоносія.
3.13 Перехідна витрита теплоносія (Qt) — витрата теплоносія, за якої змінюється значення найбільшої допустимої похибки.
3.14 Втрата тиску в трубопроводі — втрата тиску внаслідок включення теплолічильника в трубопровід.

4 ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ

4.1 Теплолічильники повинні складатися з витратоміра або лічильника теплоносія, первинних перетворювачів температури та теплообчислювача.
4.2 Відношення верхньої і нижньої границь різниці температур повинно бути не менше 0.
4.3 Відношення Qmax, і Qt витрат теплоносія повинно бути не менше 10.
-Конструктивна відокремленість частин — такий вид конструкції, за якого лінія зв'язку що з'єднує частини розміщується поза їхньою конструкцією.
4 4 Нижня границя різниці температур повинна бути не більше 10 °С
4.5 Нижня границя температурного діапазону повинна бути не більше 30 °С.
4.6 Теплолічильники поділяють на класи точності: клас 2; клас 2,5 ; клас 4; клас 5.
Клас точності встановлюють для різниці температур від 20 °С до вер-хньої границі різниць температур.
Конкретні класи точності встановлюють у технічних вимогах до конкретних типів теплолічильників.
4.7 Значення діаметра умовного проходу «Ду» слід вибирати з ряду: 10; 15; 20; 25; 32, 40; 50; 65; 70; 80; 100; 125; 150; 200; 250; 300; 400; 500; 600; 800; 1000; 1200; 1600; 1800; 2000; 2500; 3000; 3600; 4000 мм.
4.8 Параметри вхідного сигналу теплолічильників: температура теплоносія на вході теплообмінної системи; температура теплоносія на виході теплообмінної системи; витрата теплоносія.
Вихідні сигнали теплелічильників:
візуальний — відображає кількість теплової енергії у вигляді числового значення величини з позначенням її одиниці;
електричні аналогові — за ДСТУ 2780, ГОСТ 26.011 або електричні кодові — за ГОСТ 26.014
Конкретні значення параметрів вхідних і вихідних сигналів встановлюють у технічних вимогах до конкретних типів теплолічильників.
4.9 Показувальний пристрій кількості теплової енергії повинен пода-вати без переповнення візуальний сигнал кількості теплової енергії, яка відповідає неперервній роботі протягом 3000 годин на верхній границі теплової
потужності.
Кількість теплової енергії, яка вимірюється за годину теплолічильни-ком, що працює на верхній границі теплової потужності, повинна відповідати принаймні одній цифрі найменшого розряду показувального пристрою.
4.10 Значення номінальних частот і напруг електричного струму мережі електроживлення встановлюють за ГОСТ 13033.
4.11 Габаритні розміри, маса та споживана потужність теплолічильників повинні встановлюватися в технічних вимогах до конкретних типів теплолічильників.

5 ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

5.5 Границі допустимої відносної похибки теплолічильників (8) залежно від різниці температур повинні бути не більше значень, що встановлені в таблиці 1.
* За вимогами замовника
Таблиця 1
Різниця температур (ЛТ), °С
Границі допустимої відносної похибки (8), %

Клас 2
Клас 2,5
Клас 4
Клас 5
ATmin < AT < 10
± 4
± 5,5 (± 7,5)
± 6 (± 8)
± 8 (±10)
10< AT < 20
± 3
± 3,5 (± 5,5)
± 5 (± 7)
± 7 (± 9)
20 < AT < ATmax
± 2
± 2,5 (± 4,5)
± 4 (± 6)
± 5 (± 7)
Примітка: У дужках наведені значення 8, які відповідають витратам від Qminдо Qt

5.6 Границі допустимої відносної похибки витратоміра або лічильника теплоносія (8Р) повинні бути:
в діапазоні витрат від Qt до Qmax ± 3 %
в діапазоні витрат від Qmm до Qt ±5 %
Границі допустимої похибки теплообчислювача з первинними перетворювачами температури (8to) повинні бути:
± (|8|-|8Р|), %
Границі похибок для первинних перетворювачів температури та теплообчислювача повинні нормуватися в технічних вимогах до конкретних типів теплолічильників.
5.7 Теплолічильники класу 2 під час визначення границь допустимих відносних похибок повинні розглядатись як єдині теплолічильники.
5.8 Складені теплолічильники класів 2,5; 4 та 5 під час визначення границь похибок можуть розглядатись як єдині теплолічильники.
5.9 Дійсне значення кількості теплової енергії (W) в джоулях обчислюють за формулою:
W = JtQm • Ah • dt = JtQo • p • Ah • dt, (1)
де Qm - масова витрата теплоносія, кг/год;
Qo - об'ємна витрата теплоносія, м3/год;
Ah - різниця питомих ентальпій теплоносія на вході і виході теплообмінної системи, Дж/кг;
p - густина теплоносія, кг/м3;
t - час, год.
5.10 Вид захисту складових частин теплолічильників від впливів температури та вологості повинен встановлюватися в технічних вимогах до конкретних типів теплолічильників згідно з ГОСТ 15150.
5.11 Вид захисту складових частин теплолічильників від впливів синусоїдних вібрацій високої частоти повинен встановлюватися в технічних вимогах до конкретних типів теплолічильників згідно з ГОСТ 12997.
5.12 Окремі складові часини теплолічильників за видом захисту від зоввнішніх впливів можуть мати різні групи виконання.
5.13 Ступінь захисту оболонок складових частин теплолічильників від доміш