ДСТУ 7270:2012
Цей національний стандарт встановлює технічні вимоги, порядок та методи метрологічної атестації еталонних зважувальних приладів, таких як ваги та компаратори. Він регулює процеси забезпечення єдності вимірювань маси для лабораторій та підприємств, що займаються повіркою та калібруванням гир.
Забезпечити суворе дотримання умов навколишнього середовища (температури та відсутності вібрацій) при використанні еталонних ваг згідно з вимогами стандарту. Своєчасно проводити метрологічну атестацію приладів із оформленням протоколів за формою, наведеною у додатках до ДСТУ.
Скачать документ
Формат .docx · доступно зарегистрированным пользователям
Метрологія
Загальні технічні вимоги, порядок та методи атестації
Видання офіційне
Київ
2013
1 РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») Мінекономрозвитку України, Технічний комітет стандартизації «Прилади для вимірювання маси, сили, деформації та визначення механічних характеристик матеріалів» (ТК 156)
РОЗРОБНИКИ: І. Колозінська; Т. Солодуха (науковий керівник); Л. Теплицька
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 28 листопада 2012 р. № 1354
З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 24104-88)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України
Мінекономрозвитку України, 2013
с.
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення понять 2
4 Познаки та скорочення З
5 Загальні положення 4
6 Основні вимоги 5
7 Маркування та пакування 7
8 Вимоги щодо безпеки 8
9 Вимоги щодо охорони довкілля 8
10 Комплектність 8
11 Порядок та методи державної метрологічної атестації 8
Додаток Б Типова методика державної метрологічної атестації приладів для установлення їхньої призначеності як робочого еталона 10
Додаток Г Значення похибки, обумовленої різницею між температурою навколишнього повітря і температурою еталонних гир ДЛ/ 45
Додаток Д Приклад визначення розряду приладу за результатами державної метрологічної атестації та оформлення свідоцтва про державну метрологічну атестацію 45
Загальні технічні вимоги, порядок та методи атестації
Общие технические требования, порядок и методы аттестации
General technical requirements, procedure and methods of metrological certification
Чинний від 2013-03-01
Цей стандарт поширюється на зважувальні еталонні прилади: ваги та компаратори, призначені для атестації та повірки (калібрування) гир — робочих еталонів, гир загальної і спеціальної призначеності та інших ЗВТ, які використовують для вимірювання маси або пов’язаних з нею величин, встановлює вимоги до еталонних приладів, а також порядок і методи їх атестації.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення
ДСТУ 2850-94 Програмні засоби ЕОМ. Показники і методи оцінювання якості
ДСТУ 2851-94 Програмні засоби ЕОМ. Документування результатів випробувань
ДСТУ 2853-94 Програмні засоби ЕОМ. Підготовлення і проведення випробувань
ДСТУ 3215-95 Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення
ДСТУ 3381:2009 Метрологія. Державна повірочна схема для засобів вимірювань маси
ДСТУ 3400:2006 Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів
ДСТУ 3647-97 Ваги та дозатори вагові. Терміни та визначення
ДСТУ 7269:2012 Метрологія. Прилади зважувальні еталонні. Методика повірки
ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи (ГОСТ 2.601-2006, IDT)
ДСТУ ГОСТ 8.009:2008 ГСИ. Нормируемые метрологические характеристики средств измерений (ДСВ. Нормовані метрологічні характеристики засобів вимірювання)
ДСТУ EN 45501:2007 Прилади неавтоматичні зважувальні. Загальні технічні вимоги та методи випробування (EN 45501:1992, IDT)
ДСТУ OIML R 111-1:2008 Гирі класів точності Е1( Е2, F^ F2, Мь М^г- М2, М2.3 і М3. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 111-1:2004, IDT)
Видання офіційне
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Устатковання виробниче. Загальні вимоги щодо безпеки)
ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности (ССБП. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги щодо безпеки).
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять або посилання на стандарти, які встановлюють ці терміни.
3.1 еталонні прилади
Прилади, які пройшли державну метрологічну атестацію для установлення їхньої призначе- ності як робочого еталона. Еталонні прилади потрібно супроводжувати чинним свідоцтвом про державну метрологічну атестацію або свідоцтвом про повірку
3.2 ваги (ДСТУ 3647)
3.3 компаратор маси
Вимірювальний пристрій, який реалізує порівняння значень маси двох об’єктів за допомогою методів точного зважування
3.4 еталонні ваги (ДСТУ 3381)
3.5 еталонний компаратор маси (ДСТУ 3381)
3.6 електромеханічні ваги
Ваги зі зрівноважувальним пристроєм у вигляді перетворювача, в якому сила тяжіння перетворюється на електричний сигнал
3.7 методи точного зважування
Сукупність прийомів зважування, які дають змогу унеможливити похибку від нерівноплечості коромисла важільних ваг і похибки лінійного дрейфу електромеханічних ваг. До методів точного зважування належать: метод Гауса (подвійної перестановки), метод Борда (заміщення), метод Д. І. Менделєєва (постійного навантажування). На електромеханічних вагах та компараторах застосовують метод заміщення, використовуючи схеми зважування ABBA, ABA тощо (див. ДСТУ OIML R 111-1)
3.8 діапазон зважування (ДСТУ EN 45501)
3.9 змінений діапазон зважування
Інтервал значень маси між найбільшою та найменшою границями зважування, який обмежено або розширено у сторону найменшої границі зважування так, щоб найбільша границя зважування (Max') еталонних ваг дорівнювала номінальному значенню маси (л?0Мах) найбільшої гирі, яку повіряють, і найменша границя зважування (Міп') еталонних ваг дорівнювала номінальному значенню маси (лїоміп) найменшої гирі, яку повіряють: Мах' = томах і Міп' = томш
3.10 діапазон компарування
Обмежений діапазон показів зважувального приладу, у границях якого можливо визначити різницю маси об’єктів зважування
3.11 границя допустимої похибки (ДСТУ EN 45501)
3.12 градуювальна характеристика приладу
Залежність між значеннями навантаження та відповідних йому показів приладу, складену у вигляді таблиці, графіка або формули
3.13 похибка лінійності градуювальної характеристики приладу
Додатний або від’ємний відхил від теоретичної прямої між двома взаємозалежними точками.
Для приладів похибку лінійності визначають як додатну або від’ємну різницю між показами і умовним значенням навантаження.
У цьому стандарті застосовано такі познаки та скорочення:
Познака Визначення
або скорочення ГДП — границі допустимої похибки;
ДМА — державна метрологічна атестація;
ЕД — експлуатаційна документація;
ЗВТ — засоби вимірювальної техніки;
ЛАТР — лабораторний автотрансформатор;
ПДМА — програма державної метрологічної атестації;
СКВ, S — середній квадратичний відхил показів; d — ціна поділки шкали;
dE — дискретність відліку еталонного приладу;
с/0 — дискретність відліку ненавантаженого приладу;
с/нав — дискретність відліку за певного навантаження; гід — дискретність еталонного приладу під час дослідження; е — ціна повірочної поділки;
Е — похибка приладу до заокруглення;
Ео — похибка нульових показів;
Ес — виправлена похибка показів приладу до заокруглення;
Н — відносна вологість навколишнього повітря;
/ — покази;
І, — покази приладу за /-того навантаження;
/0/- — покази розвантаженого приладу після /-того навантаження;
/■ — середнє арифметичне значення показів;
/Ві — покази приладу для гирі В (на початку /-того циклу ABBA);
/В2 — покази приладу для гирі В (наприкінці /-того циклу ABBA);
/А1 — покази приладу для гирі А (на початку /-того циклу ABA, ABBA);
/А2 — покази приладу для гирі А (наприкінці /-того циклу ABA, ABBA);
/в — покази приладу для гирі В (для /-того циклу АВА);
/р03Тмах — найбільше значення похибки від розташування вантажу; к — множник для визначання ціни поділки (дискретності відліку); Lo — маса вантажу;
Мах — найбільша границя зважування ваг;
Мах' — найбільша границя зважування еталонного приладу;
Міп — найменша границя зважування ваг;
Міп' — найменша границя зважування еталонного приладу;
томах — номінальне значення маси найбільшої гирі, яку повіряють;
томіп — номінальне значення маси найменшої гирі, яку повіряють;
трозт — маса еталонної гирі (гир)1, якою визначають похибку залежно від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої; т0 — номінальна маса гирі;
топг — номінальна маса гирі, яку повіряють;
mOrr — номінальна маса градуювальної гирі;
Мег — маса еталонної гирі (гир): номінальна для приладів, які атестують на 2-й, 3-й і 4-й
розряд, умовна — для приладів інших розрядів; п — кількість циклів зважування;
р — тиск навколишнього повітря;
Р — покази приладу без заокруглення; t — температура навколишнього повітря;
V — значення напруги живлення;
uer — стандартна невизначеність, обумовлена похибкою еталонних гир;
і/лін — стандартна невизначеність, обумовлена похибкою лінійності градуювальної ха
рактеристики ваг;
иокр — стандартна невизначеність, обумовлена заокругленням показів приладу;
ирозт — стандартна невизначеність, обумовлена похибкою від розташування;
иСкв — стандартна невизначеність, обумовлена СКВ показів приладу;
— сумарна стандартна невизначеність показів приладу;
Цэозш — розширена невизначеність показів приладу;
Дп/ — похибка показів;
△розт — похибка від розташування вантажу на вантажоприймальному прист
