ДСТУ-Н П Б В.1.1-29:2010
Скачать документ
Формат .docx · доступно зарегистрированным пользователям
Захист від пожежі
Загальні вимоги та методи контролювання
Київ
Мінрегіонбуд України
2011
Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки (УкрНДІПБ) МНС України
РОЗРОБНИКИ: О. Абрамов; Ю. Дивень; А. Довбиш, канд. техн, наук; В. Жартовський, д-р техн, наук; С. Міщенко (науковий керівник); Л. Нефедченко; С. Новак, канд. техн, наук
наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.12.2010 р. № 568
Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,
тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу
Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
© Мінрегіонбуд України, 2011
Офіційний видавець нормативних документів
у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів
Мінрегіонбуду України
Державне підприємство "Укрархбудінформ"
с.
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення понять 2
4 Загальні вимоги 2
5 Вимоги безпеки 2
6 Вимоги охорони довкілля З
7 Методи контролювання і вимоги безпеки З
НІ
Захист від пожежі
Загальні вимоги та методи контролювання
Защита от пожара
Общие требования и методы контроля
Fire protection
General requirements and methods of controlling
Чинний від 2011-11-01
Цей стандарт установлює загальні вимоги та методи контролювання вогнезахисної здатності засобів вогнезахисту (покривів, просочень) під час приймання виконаних робіт з вогнезахисного обробляння будівельних конструкцій, ідентифікації та подальшої експлуатації.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні акти та нормативні документи:
ДБН В. 1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДСТУ Б В.1.1-4-98* Захист від пожежі. Будівельні конструкції. Методи випробування на вогнестійкість. Загальні умови
ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты (Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту)
ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів. Номенклатура показників та методи їх визначення)
ГОСТ 16363-98 Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств (Засоби вогнезахисні для деревини. Методи визначення вогнезахисних властивостей)
ГОСТ 20022.6-93 Защита древесины. Способы пропитки (Захист деревини. Способи просочування)
ГОСТ 30219-95 Древесина огнезащищенная. Общие технические требования. Методы испытаний. Транспортирование и хранение (Деревина вогнезахищена. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань. Транспортування та зберігання)
НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні
НАПБ Б.01.012-2007 Правила з вогнезахисту
У цьому стандарті використано терміни, визначені в ДСТУ 2272 (вогнезахист, вогнезахисне обробляння, вогнезахисне просочування, вогнезахисний покрив); у НАПБ Б.01.012 (вогнезахисний засіб, поверхневе вогнезахисне обробляння, глибина просочення, регламент робіт з вогнезахисту, виконавець робіт, замовник робіт, зведена товщина металу конструкції-).
4.1 Вогнезахисне обробляння будівельних конструкцій виконують на підставі проектів проведення робіт з вогнезахисного обробляння згідно з вимогами цього стандарту, НАПБ Б.01.012 та Регламентів робіт з вогнезахисту на конкретні види вогнезахисних засобів.
4.2 Спосіб вогнезахисного обробляння визначають залежно від властивостей будівельної конструкції, вогнезахисного засобу та умов експлуатації.
4.3 Вогнезахисне просочування застосовують для будівельних конструкцій з деревини. Для просочування використовують вогнезахисні засоби, які проникають (просочуються) у будівельну конструкцію. Залежно від глибини проникнення просочення поділяється на поверхневе та глибоке. Глибоке просочення здійснюють для вогнезахисту деревини способами, що встановлені ГОСТ 20022.6.
4.4 Для поверхневого вогнезахисного обробляння застосовують вогнезахисні засоби, які на поверхні будівельної конструкції утворюють вогнезахисний покрив або облицювання. Поверхневе вогнезахисне обробляння застосовують для вогнезахисту будівельних конструкцій з деревини, металу та залізобетону.
4.5 Галузь та порядок застосування вогнезахисного засобу встановлюють у Регламенті робіт з вогнезахисту згідно з НАПБ Б.01.012.
4.6 Під час вогнезахисного обробляння будівельних конструкцій здійснюють контролювання якості виконання робіт відповідно до НАПБ Б.01.012 та Регламенту робіт з вогнезахисту на конкретний вид вогнезахисного засобу.
4.7 Приймання робіт з вогнезахисного обробляння будівельних конструкцій здійснюють у порядку, встановленому НАПБ Б.01.012 та Регламентом робіт з вогнезахисту на конкретний вид вогнезахисного засобу.
4.8 Вогнезахисну здатність вогнезахисних засобів для вогнезахисного обробляння будівельних конструкцій оцінюють шляхом проведення випробувань за методами, наведеними в розділі 7 цього стандарту.
5.1 Під час проведення робіт з контролю вогнезахисного обробляння будівельних конструкцій треба дотримуватися вимог і заходів безпеки, викладених у чинних нормативних документах із питань охорони праці, а також санітарних норм і правил організування технологічних процесів та гігієнічних вимог до виробничого устатковання, затверджених у встановленому порядку.
5.2 Приміщення, в якому проводять випробування, мають бути забезпечені засобами пожежогасіння згідно з НАПБ А.01.001.
6.1 Під час проведення робіт з контролю вогнезахисного обробляння будівельних конструкцій треба запобігати забруднюванню довкілля та дотримуватися заходів охорони природних ресурсів відповідно до вимог, викладених у чинних нормативних документах із питань охорони довкілля, затверджених у встановленому порядку.
6.2 Вогнезахисні засоби, у яких закінчився термін гарантійного зберігання, або які за своїми фізико-хімічними властивостями не відповідають вимогам чинних нормативних документів, регенерують або утилізують. Заборонено скидати (або зливати) без відповідного переробляння вогнезахисні засоби на звалища, у каналізацію тощо та забруднювати довкілля.
7.1 Метод визначення вогнезахисної здатності вогнезахисних просочувань для будівельних конструкцій з деревини, які піддано вогнезахисному оброблянню способами глибокого просочування
7.1.1 Випробування проводять на зразках деревини, що оброблені одночасно із партією деревини відповідно до проекту проведення робіт з вогнезахисного обробляння та (або) Регламенту робіт з вогнезахисту. Для проведення випробувань застосовують випробувальне обладнання згідно з ГОСТ 16363. Випробування проводять не менше ніж на трьох зразках деревини розміром (150 ±1) мм х (60 ±1) мм х (ЗО ±1) мм, що виготовлені з прямошарової повітряно-сухої деревини сосни густиною від 400 кг/м3 до 550 кг/м3. Зразки не повинні мати пошкоджень відповідно до ГОСТ 2140. Поверхня зразків повинна бути струганою, торці обпилені і оброблені наждаком. Вологість зразків до нанесення вогнезахиного засобу має бути від 8 % до 15 %.
Зразки вогнезахищеної деревини висушують у термошафі за температури (55 ±5) °С, попередньо витримавши їх у витяжній шафі протягом доби. Зразки вважаються висушеними до постійної маси, якщо зміна маси зразка між двома послідовними зважуваннями, проведеними з інтервалом у 24 год складає не більше 0,2 г.
Зразки зважують з похибкою не більше ±0,1 г і визначають витрату сухого вогнезахисного засобу за формулою:
R^m^-m2) IF, (1)
де т1 - маса зразка перед спалюванням, г;
т2 - маса зразка до нанесення покриття, г;
F - площа поверхні зразка, м2.
Випробування проводять не пізніше ніж через ЗО хв після закінчення висушування у термошафі або до початку випробувань зразки поміщають у сухий ексикатор. Початок випробувань визначається з урахуванням строку, впродовж якого засіб набуває своїх вогнезахисних властивостей після застосування.
Керамічний короб встановлюють на підставку і переводять зонт у робоче положення над коробом. При досягненні температури (200 ± 5) °С зонт відводять і зразок, що закріплений в тримачі, опускають у керамічний короб. Одночасно вмикають секундомір. Потім зонт повертають у робоче положення.
Зразок витримують у полум'ї пальника протягом 2 хв. Через 2 хв подачу газу в пальник припиняють і залишають зразок у приладі для охолодження до кімнатної температури.
Охолоджений зразок деревини виймають із керамічного короба і зважують.
Обробка результатів
Втрату маси зразка Р, %, вираховують з точністю до 1 % за формулою:
Р = [(m-і - П72) • 100]/т-| , (2)
де т1 - маса зразка до випробування, г;
т2 - маса зразка після випробування, г.
За результат випробувань приймають середнє арифметичне трьох визначень, округлене до 1 %. Результати випробувань та розрахунків заносять у протокол випробувань за формою згідно з ГОСТ 16363, додаток А.
У випадку отримання середньоарифметичного трьох визначень для засобів захисту деревини, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності більше 9 %, а для засобів захисту деревини, що забезпечують II групу вогнезахисної ефективності більше 25 % проводять повторні випробування на десяти зразках.
При отриманні незадовільних результатів повторних випробувань партію вогнезахищеної деревини вважають такою, що не відповідає встановленій для неї групі вогнезахисної ефективності.
7.1.2 Випробування проводять у витяжній шафі з примусовою витяжною вентил
